Постанова
Іменем України
07 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 344/17392/14-ц
провадження № 61-18832св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Фізична особа підприємець - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 та касаційну скаргу Фізичної особи підприємця - ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_3, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 квітня 2015 року у складі судді Польської М. В. та рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 січня 2017 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Проскурніцького П. І., Ясеновенко Л. В.,
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Фізичної особи підприємця - ОСОБА_2 (далі -
ФОП ОСОБА_2 . ) в якому з урахуванням уточнень та доповнень просить скасувати наказ ФОП ОСОБА_2. від 13 серпня 2014 року про її звільнення, поновити її на посаді продавця-консультанта, зобов`язати відповідача допустити її до роботи, видати довідку про місце роботи і розмір заробітної плати, стягнути на її користь заборгованість по заробітній платі з липня 2014 року по 13 серпня 2014 року, стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку та за час вимушеного прогулу з 13 серпня 2014 року по день ухвалення рішення суду.
Позов обґрунтований тим, що з червня 2014 рокуОСОБА_1 працювала у відповідача за безстроковим трудовим договором, який зареєстровано 02 липня 2014 року у міському центрі зайнятості (далі - МЦЗ), на посаді продавця-консультанта у магазині непродовольчих товарів "Євромікс".
13 серпня 2014 року відповідач не допустив її до роботи та повідомив, що буде розривати з нею трудовий договір через втрату довіри як до працівника, який безпосередньо обслуговує грошові та товарні цінності, змушував звільнитись за власним бажанням.
13 серпня 2014 року наказом ФОП ОСОБА_2 позивача звільнено з роботи на підставі пункту 2 статті 41 Кодексу Законів про Працю України (далі - КЗпП України).
З наказом позивач не ознайомлена, трудову книжку не отримала, заробітна плата виплачена за відпрацьований період не була, довідку про її розмір на вимогу позивача не видано.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 квітня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за липень 2014 року у розмірі 1 280,00 грн., з якої підлягає відрахування обов`язкових платежів та внесків, та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 10 123,32 грн, з якої підлягає відрахування обов`язкових платежів та внесків. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що позивачкою доведено лише вимоги в частині невиплати їй заробітної плати за липень 2014 року, а щодо вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі пропустила місячний строк звернення до суду.
Результати першого апеляційного розгляду справи
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2015 року рішення Івано-Франківського міського суду від 09 квітня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1 280,00 грн заборгованості по заробітній платі за липень 2014 року, 10 123,32 грн - середнього заробітку за затримку виплати розрахунку при звільненні, з відрахуванням від них обов`язкових платежів та внесків до Державного бюджету України, 243,60 грн - судового збору. скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в цій частині позовних вимог.
В решті рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2016 року рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Результати другого розгляду справи
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2016 року рішення Івано-Франківського міського суду від 09 квітня 2015 року в частині відмови в зобов`язанні допуску до роботи, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку скасовано та ухвалено в наведеній частині нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про зобов`язання допустити до роботи, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку задоволено.
Зобов`язано ФОП ОСОБА_2 допустити ОСОБА_1 до роботи.
Скасовано наказ ФОП ОСОБА_2 за № 10-к від 13 серпня 2014 року "Про звільнення ОСОБА_1 "
Поновлено ОСОБА_1 на посаді продавця непродовольчих товарів магазину "Євромікс" з 13 серпня 2014 року.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виплати розрахунку при звільненні в розмірі 27 228,24 грн та середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 27 841,32 грн, з яких підлягають відрахуванню обов`язкові платежі та внески.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 1 280,00 грн, з якої підлягають стягненню обов`язкові платежі та внески, допущено до негайного виконання.
В решті рішення Івано-Франківського міського суду від 09 квітня 2014 року залишено без змін.
Додатковим рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2016 року у справі вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 січня 2017 року рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 квітня 2015 року в частині задоволення позовних вимог про допущення до роботи, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі скасовано і ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог за їх безпідставністю. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог про допущення до роботи, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі виходив з того, що позивачем були вчинені дії, які давали відповідачу підстави для втрати до неї довіри, оскільки позивачем вчинялись дії щодо приховування речей від продажу з метою заниження купівельної ціни та придбання їх особисто або через своїх родичів. Погодився з висновками суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі за липень 2014 року та середнього заробітку за затримку виплати розрахунку при звільненні і в частині визначення розміру судового збору. Вважав, що вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, може бути задоволеною тільки у випадку поновлення позивача на роботі, а оскільки у задоволенні вимоги про поновлення на роботі відмовлено, тому і не може бути стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У січні 2017 року ФОП ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення з нього заборгованості по заробітній платі за липень 2014 року у розмірі 1 280,00 грн та середнього заробітку за затримку виплати розрахунку при звільненні у розмірі 10 123,32 грн, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.