Постанова
Іменем України
07 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 754/15193/16-ц
провадження № 61-32228св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: фізична особа - підприємець ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30 березня 2017 року у складі судді Галась І. А. та рішення Апеляційного суду міста Києва від 21 червня 2017 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Усика Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про зобов`язання вчинити дії, стягнення пені.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником автомобіля "Nissan", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
25 березня 2014 року уклала з ФОП ОСОБА_2 договір ремонту транспортного засобу. Цього ж дня на виконання договору згідно з актом прийому - передачі передала ОСОБА_3, а останній отримав автомобіль для виконання ремонтних робіт на станції технічного обслуговування, розташованій на АДРЕСА_1 .
03 квітня 2014 року ОСОБА_3 надав їй розписку про те, що взяв автомобіль для виконання капітального ремонту, отримав від ОСОБА_4 кошти для виконання ремонту та зобов`язується виконати ремонтні роботи протягом двох місяців.
Оскільки відповідачі не виконали послуги з ремонту її автомобіля, кошти, сплачені за ремонт не повернули, позивач просила суд зобов`язати їх протягом двох місяців з дня прийняття рішення здійснити передбачений договором ремонт автомобіля "Nissan", реєстраційний номер НОМЕР_1, та повернути їй його, стягнути на її користь пеню в розмірі 581 940,00 грн та понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 30 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 230 550,00 грн пені та 2305,50 грн судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки станом на 22 жовтня 2014 року ремонт автомобіля здійснено не було, а отже наявні, передбачені частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", підстави для стягнення з ФОП ОСОБА_2 пені. Крім того, суд першої інстанції вважав, що оскільки нарядом-замовленням не визначено строку виконання ремонтних робіт, то пеня підлягає обрахуванню зі спливом семиденного строку з дня пред`явлення позивачем вимоги, а саме: з 13 липня 2016 року і до пред`явлення позову.
Відмовляючи у задоволенні вимог про зобов`язання відповідачів здійснити передбачений договором ремонт автомобіля та повернути його власнику, суд першої інстанції виходив з того, що зазначена вимога не може бути задоволена з огляду на відсутність конкретного переліку робіт, які необхідно виконати відповідачам.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 21 червня 2017 року рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 581 940 грн пені та 12 220,74 грн судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що строк виконання ремонтних робіт визначено розпискою від 03 квітня 2014 року - протягом двох місяців, і оскільки станом на 03 червня 2014 року ремонт автомобіля здійснено не було позивач має право на стягнення пені за весь час прострочення.
В частині вимог про зобов`язання відповідачів здійснити передбачений договором ремонт автомобіля та повернути його власнику, апеляційний суд відмовив з огляду на те, що права позивача не підлягають захисту в обраний ним спосіб, оскільки він не є таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_2 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України х розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 аргументована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно зʼясували обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, судами обох інстанцій порушений порядок дослідження доказів, оскільки у розписці від 03 квітня 2014 року міститься підтвердження прийняття на себе обов`язків із ремонту автомобіля ОСОБА_3, а не ОСОБА_2, а наряд-замовлення від 25 березня 2014 року, в якому наявна печатка, не підтверджує того факту, що ОСОБА_2 прийняла на себе такі зобов`язання.
Також суди не взяли до уваги, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відсутні трудові правовідносини.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_1 подала заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2, в яких просила скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційної інстанції - без змін, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про зобов`язання вчинити дії, стягнення пені та витребувано з Деснянського районного суду міста Києва зазначену справу.
Зупинено виконання рішення апеляційного суду міста Києва від 21 червня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року вказану справу передано до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду на підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справу № 754/9769/16-ц передано до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на підставі договору купівлі-продажу від 15 квітня 2009 року № 29 ОСОБА_1 є власником автомобіля "Nissan", реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 .
25 березня 2014 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір ремонту транспортного засобу -автомобіля "Nissan".
З метою проведення ремонту автомобіля, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підписали наряд-замовлення на виконання робіт від 25 березня 2014 року № 9. Загальна вартість робіт становить 530 000,00 грн. Наряд-замовлення підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і скріплений печаткою ФОП ОСОБА_2 .
Згідно з актом прийому-передачі ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 автомобіль "Nissan", номер кузова НОМЕР_2 , для виконання ремонтних робіт на СТО, розташованій на АДРЕСА_1 .