Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 757/675/15-ц
провадження № 61-30954св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року (про повернення уточненої позовної заяви) у складі судді Ларіонової Н. М., ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року (про залишення позовної заяви без розгляду) у складі судді Ларіонової Н. М. та на ухвали апеляційного суду м. Києва від 28 серпня 2017 року у складі суддів: Волошиної В. М., Слюсар Т. А., Панченка М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія", Автогосподарство при Управлінні державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Київській області,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", Автогосподарства при Управлінні державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Київській області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просив стягнути: 1) з відповідача Автогосподарства при УДАІ ГУ МВС України в Київській області - збитки, визначені судовою автотоварознавчою експертизою; з відповідача ОСОБА_2 - моральну шкоду в розмірі 12 180 грн; з відповідача ПрАТ "СК "УПСК" - майнову шкоду в розмірі 50 тис. грн, що були заподіяні внаслідок ДТП, яка сталася 10 лютого 2014 року в Подільському районі м. Києва з вини відповідача ОСОБА_2, який керував службовим автомобілем.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16березня 2015 року справупередано на розгляд за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києві від 20 квітня 2015 року Сербіної Н. Г. справу прийнято до провадження.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 16 вересня 2016 року матеріали справи передано для розгляду судді Подільського районного суду м. Києва Ларіоновій Н. М.
В судовому засіданні 14 березня 2017 року представником позивача подана уточнена позовна заява до ОСОБА_2, ПрАТ "УПСК", Управління превентивної діяльності ГУ НП в Київській області та Відділення забезпечення автотранспортом ЦОП ГУ, за якою позивач просив стягнути з останнього відповідача збитки в розмірі 172 998 грн 97 коп., стягнути з відповідача ОСОБА_2 збитки за втрату товарного вигляду автомобіля в сумі, яка буде додатково визначена судовою автотоварознавчою експертизою, та моральну шкоду в розмірі 32 тис. грн, стягнути з відповідача ПрАТ "УПСК" майнову шкоду в розмірі 50 тис. грн.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року уточнену позовну заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику.
Ухвала мотивована тим, що уточнена позовна заява, яка містить збільшення позовних вимог, не оплачена судовим збором.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що сторона позивача була повідомленою про час та місце розгляду справи на 07 квітня 2017 року у встановленому законом порядку. Оцінюючи поведінку позивача та характер процесу і його значення для заявника, суд виходить з того, що сторона позивача недобросовісно користується своїми процесуальними правами на участь в судовому засідання, оскільки після відновлення провадження у справі після проведення судово-автотоварознавчої експертизи ухвалою від 18 липня 2016 року, якою визначено розмір майнової шкоди, лише 14 березня 2017 року подала уточнену позовну заяву, в якій зазначає ще 2-х нових відповідачів, при цьому дана уточнена позовна заява не відповідала вимогам статті 119 ЦПК України. Але у встановлений законом строк недоліки за уточненим позовом позивач не усунув, що не підтверджує і значимості цієї справи для позивача та свідчить про те, що позивач зацікавлений саме в тривалому розгляді справи в суді. При цьому представником відповідача - страхової компанії вказувалось на те, що не має перешкод для виплати позивачу страхового відшкодування в разі його звернення до них. З огляду на те, що позивач та його представник повторно не з`явилися в судове засідання та не подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, а строк розгляду цивільних справ, встановлений статтею 157 ЦПК України, сплинув через тривалий розгляд справи, в тому числі через неявку сторони позивача в судові засідання, суд приходить до висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України. Частиною другою статті 207 ЦПК України передбачено, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Тому, залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду зі вказаним позовом у встановленому законом порядку для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28 серпня 2017 року ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року (про повернення уточненої позовної заяви) залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що з матеріалів справи вбачається, що позивач скористався правом на збільшення розміру позовних вимог, подавши через представника Коляду С. С. відповідну заяву з уточненими вимогами на стадії клопотань в судовому засіданні 14 березня 2017 року. Судом виявлено факт невідповідності поданої заяви вимогам статті 119 ЦК України та недоплату судового збору за збільшеними позовними вимогами, у зв`язку з чим судом постановлена ухвала про залишення уточненої позовної заяви без руху. Залишаючи заяву без руху із зазначенням конкретних підстав в ухвалі від 14 березня 2017 року, суд першої інстанції виходив із того, що в уточненій заяві не зазначено ціни позову, змісту (розміру) позовних вимог та переліку відповідачів, а сам текст заяви містить рукописні виправлення. Крім того, збільшивши розмір позовних вимог майнового характеру, позивач до заяви не подав доказів доплати судового збору до встановленого законом розміру, виходячи зі ставки, встановленої в розмірі 1% ціни позову.Однак вимог закону, визначених в ухвалі про залишення заяви без руху, позивачем (представником позивача) до 24 березня 2017 року не виконано. За наведених обставин, суд вважає, що висновок суду першої інстанції про повернення уточненої позовної заяви ОСОБА_1 з підстав невиконання вимог закону, визначених в ухвалі про залишення заяви без руху є обґрунтованим та законним. Доводи апеляційної скарги позивача про те, що він не отримував примірник ухвали про усунення недоліків у справі, не знайшли свого підтвердження. Як свідчать матеріали справи, в судовому засіданні в суді першої інстанції 14 березня 2017 року був присутній представник позивача - адвокат Коляда С. С., в цей же день було проголошено повний текст ухвали про залишення уточненої позовної заяви без руху.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28 серпня 2017 року ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року (про залишення позовної заяви без розгляду) залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що підставою для залишення заяви без розгляду стали неявки позивача (його представника) в судові засідання на 24 березня 2017 року та 07 квітня 2017 року. Як свідчать матеріали справи, представник позивача Коляда С. С. про явку в судове засідання на 24 березня 2017 року повідомлявся безпосередньо в суді, про що свідчить розписка в матеріалах справи. На вказану дату представник позивача в судове засідання не з`явився без поважних причин, що стало підставою для відкладення розгляду справи на 07 квітня 2017 року. На визначену дату (07 квітня 2017 року) позивач та його представник Коляда С. С. сповіщались судовою повісткою, за двома адресами позивача зазначеними у позовній заяві та за адресою представника позивача. Судова повістка, адресована представнику позивача Коляді С. С., повернулось без вручення з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Разом з тим, на вказану дату судову повістку отримав позивач за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ( АДРЕСА_1 ), про що свідчить зворотне поштове повідомлення. В судове засідання, призначене на 07 квітня 2017 року, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився, заяву про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не направляв. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду з підстав повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, від якого не надходила заява про розгляд справи за його відсутності. Доводи апеляційної скарги позивача про те, що жодну із повісток щодо дати і часу судового засідання він не отримував спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи. Так, на перше судове засідання 24 березня 2017 року повідомлявся безпосередньо в суді представник позивача Коляда С. С., про що свідчить розписка в матеріалах справи. Виклик на друге судове засідання (07 квітня 2017 року) отримав особисто позивач. Не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення за адресою: АДРЕСА_1 не належить йому. Із матеріалів справи вбачається, що вказана адреса, зазначена позивачем у позовній заяві для здійснення судових викликів, є його зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживанням. Про вручення судового виклику на 07 квітня 2017 року особисто адресату ОСОБА_1 (позивачу у справі) свідчить відмітка у рекомендованому повідомленні та інформація Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" про стан пересилання поштового відправлення.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 . просить скасувати вказані ухвали судів та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що внаслідок неналежної поведінки його представника залишено без розгляду позов, а уточнену позовну заяву повернуто. Про час судового засідання 24 березня 2017 року суд повідомив лише його представника, про що йому особисто відомо не було, а про судове засідання 07 квітня 2017 року не повідомлявся ні він, ні його представник, а тому його відсутність у судовому засіданні 07 квітня 2017 року не є повторною неявкою.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
29 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
06 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Штелик С. П.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.