ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2019 року
Київ
справа №826/1610/18
адміністративне провадження №К/9901/7772/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.
суддів: Дашутіна І.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2018 року (суддя - Клименчук Н.М.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року (головуючий суддя - Пилипенко О.Є., судді: Беспалов О.О., Степанюк А.Г.)
у справі № 826/1610/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у м. Києві
про поновлення на роботі,-
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
1. Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 877 від 14 листопада 2017 року в частині накладення на начальника сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 . дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління МВС в м. Києві № 1358 о/с від 27.11.2017 року про звільнення начальника сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 . за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);
- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді начальника сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві з 27.11.2017 року;
- допустити негайне виконання постанови в частині поновлення на роботі.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2016 року позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, згідно встановленого порядку, відповідного огляду на стан сп`яніння, тоді як керування транспортного засобу в стані алкогольного сп`яніння рішенням суду не підтверджено (відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 31.10.2017 року, залишеної без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 26.01.2018 року), у зв`язку з чим, суд вважає, що висновки відповідача щодо керування позивачем транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння є передчасними, а тому рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є необґрунтованим.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2018 року змінине, доповнивши резолютивну частину абзацами 6 та 7 наступного змісту:
" 6. Стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві (04601, м. Київ, вул..Володимирська 15, код ЄДРПОУ 40108583) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 ) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 51 195,50 грн. (п`ятдесят одна тисяча сто дев`яносто п`ять гривень п`ятдесят копійок).
7. Постанова підлягає негайному виконанню в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць."
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2018 року - залишено без змін.
Змінюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки суду першої інстанції щодо протиправності наказів про звільнення та необхідності поновлення позивача на займаній посаді є правильними, проте зазначив, що відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом доповнення її резолютивної частин.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає їх незаконними та необґрунтованими, а тому просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що за результатами здійсненого службового розслідування було встановлено факт керування позивачем автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Окрім того, позивач під підпис був ознайомлений з тим, що вразі керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, працівники будуть безальтернативно звільнені. З огляду на посаду, яку обіймав позивач, такі дії позивача є негативним прикладом для підлеглих.
Позивачем відзив на касаційну скаргу не поданий, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Скаржником заявлено клопотання про розгляд справи за його участі.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 з 14.02.2004 року проходив службу в органах внутрішніх справи та в подальшому в органах Національної поліції України.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 14.11.2017 року за № 877 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у керуванні 14.10.2017 року, автомобілем, з явними ознаками алкогольного сп`яніння та порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки, внаслідок порушення вимог абзаців 2 та 12 чистини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на начальника сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві, капітана поліції ОСОБА_1, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві № 1358 о/с від 27.11.2017 року "Щодо особового складу" капітана поліції ОСОБА_1 на начальника сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві звільнено із служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію".
Не погоджуючись з вищенаведеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини шостої статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
5. Закон України "Про національну поліцію" № 580-VIII (далі - Закону України № 580 - VIII).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
Згідно з частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
За пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
За пунктом 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
6. Закон України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" від 22.02.2006 р. № 3460-ІV (далі - Закону № 3460-ІV).
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до частин першої, другої статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За статтею 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Відповідно до статті 8 Дисциплінарного статуту начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов`язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов`язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.