ПОСТАНОВА
Іменем України
08 листопада 2019 року
Київ
справа №804/6217/15
адміністративне провадження №К/9901/14715/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року (головуючий суддя Гімон М.М., судді: Чумак С.Ю. Юрко І.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання недійсним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та скасування картки відмови,
В С Т А Н О В И В:
В травні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" (далі - Товариство, позивач) звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання недійсним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2014/600520/1 від 11 листопада 2014 року та скасування картки відмови №110010000/2014/20104.
Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по другорядним (за ціною договору щодо ідентичних товарів та резервному), а не по основному (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наданими з митною декларацією документами, які містили розбіжності, не підтверджувались числові значення заявленої декларантом за основним методом митної вартості, тому митний орган обґрунтовано витребував додаткові документи, які позивач не надав, у зв`язку з чим відповідач правомірно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за резервними методами, а також прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року скасовано та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов задоволено: скасовано прийняту Митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 листопада 2014 року №110010000/2014/20104; визнано недійсним та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 11 листопада 2014 року №110010000/2014/600520/1.
Приймаючи таке рішення, суд, дослідивши обставини справи, прийшов до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за іншими - другорядними (ціною договору щодо ідентичних товарів та резервним) методами.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційним судом рішенням, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначав, що митну вартість імпортованих позивачем товарів було ним скориговано у зв`язку із неподанням останнім додатково витребуваних документів, необхідних для перевірки митної вартості товарів, враховуючи, що документи, подані під час митного оформлення, містили недоліки та розбіжності.
Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що 14 лютого 2014 року позивачем (як покупцем) укладено зовнішньоекономічний контракт №DTH-025-14/14-0314-12 з Компанією "Dalmond Trade House Limited" (як продавцем), згідно з умовами якого (з врахуванням додаткових угод) продавець зобов`язався продати і поставити покупцю вогнетривку продукцію (товар) на умовах DAP - станція Правда Придніпровської залізниці, а покупець зобов`язався прийняти вогнетривку продукцію на умовах, зазначених у додатках до контракту.
На виконання вказаного контракту та згідно із додатком №8 від 30 квітня 2014 року продавець постачає на митну територію України на умовах DAP - станція Правда Придніпровської залізниці товар, а саме: цеглу переклазовуглецеву марки DALCAR Р-10Т7 (далі - товар №1); алюмопериклазовуглецеву цеглу марки DALCAR Р-8НЗ (далі - товар №2); алюмопериклазовуглецеву цеглу марки DALCAR AP-70L3 (далі - товар №3); країна походження - Китай; місце відвантаження товару - порт Даліан та/або Шанхай, КНР.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 статті 2, пункту 5.1 статті 5 контракту кількість, одиниця виміру та ціна на товар узгоджується в кожному окремому додатку (специфікації) або доповненні до контракту, які є його невід`ємними частинами, і фіксується в доларах США та/або Євро.
Пунктом 4.4 статті 4 контракту сторони обумовили, що вартість упаковки і маркування входять до вартості товару.
Виходячи зі змісту пункту 8.2 статті 8 контракту, датою поставки при поставці залізничним транспортом вважається дата календарного штемпеля в пункті призначення, тобто станції Правда Придніпровської залізниці.
За змістом пункту 12.2 статті 12 контракту оплата товару, що поставляється, здійснюється наступним чином: 95% від вартості кожної замовленої партії товару мають сплачуватись шляхом здійснення авансового платежу згідно виставленого рахунку; решта коштів в розмірі 5 % від вартості партії товару, який був поставлений, здійснюється протягом 15 робочих днів з дати поставки. Крім того, у разі виникнення такої необхідності товар, який постачається, може бути оплачений покупцем протягом 10 днів з дати постачання цього товару.
Згідно з пунктами 11.1 статті 11 та 12.3 статті 12 контракту авансовий платіж здійснюється покупцем протягом 20-ти банківських днів з дати отримання покупцем оригіналу рахунку, який, в свою чергу, передається покупцеві разом з товаром.
11 листопада 2014 року позивач звернувся до Митниці для митного оформлення товару, подавши митну декларацію №110010000/2014/022300, в якій заявив його митну вартість за основним методом - за ціною договору.
Для підтвердження митної вартості товару позивачем до митної декларації додано: контракт купівлі-продажу №DTN-025-14/14-0314-12 від 14 лютого 2014 року з додатком №8 від 30 квітня 2014 року, додатковими угодами №1 від 19 лютого 2014 року та №3 від 01 серпня 2014 року; рахунок №DTN-025-14/14-0314-12-80078994 від 10 вересня 2014 року; сертифікат походження товару №G142109002471112 від 11 вересня 2014 року; пакувальний лист із зазначенням матеріалу упаковки, кількості та ваги товару; сертифікати якості на товар; прайс-лист виробника товару №022/0809/DMKD14 від 08 вересня 2014 року; експортна митна декларація; залізнична накладна №40248650; коносамент №952055637 від 23 вересня 2014 року; дистриб`юторський контракт від 01 січня 2013 року між постачальником - Ляонінг Далмонд вогнетривка компанія Ко., Лтд та дистриб`ютором - Компанією "Dalmond Trade House Limited" на поставку та продаж продукції; комерційний рахунок між вказаними фірмами та ціни постачання продукції фірмі "Dalmond Trade House Limited" для подальшої реалізації по контракту з Товариством №DTN-025-14/14-0314-12 від 14 лютого 2014 року за рахунком №DTN-025-14/14-0314-12-80078994; транспортна довідка 062Д/2276 від 10 листопада 2014 року; лист продавця товару №006/2907/DTH14 від 29 липня 2014 року.
Під час митного оформлення вказаних товарів відповідач прийшов до висновку про наявність суттєвих розбіжностей та невідповідностей в наданих документах, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості, оскільки в контракті вказано, що умови поставки 95% передплата, але платіжного документу про оплату декларантом не надано; крім того не надано документів, що підтверджують включення до митної вартості товарів такої складової, як дилерська винагорода; ціни в наданому додатку №8 до контракту не кореспондуються з цінами в прайс-листі виробника, складеному для продавця - Компанії "Dalmond Trade House Limited", і цей прайс-лист пропонує для продажу товари лише одному покупцеві - Товариству, а тому не може слугувати підтвердженням заявленої ціни; до того ж в контракті та додатку до нього зазначено умови поставки DAP Придніпровська залізниця, тоді як в декларації країни експорту - FOB; копія декларації країни експорту від 13 вересня 2014 року №091020140102414150 стосовно імпортованого товару заповнена іноземною мовою; за відомостями перекладу коносаменту від 23 вересня 2014 року №МАЕU 952055637 фрахт підлягає сплаті вантажоотримувачем; за відомостями залізничної накладної незрозуміло, ким сплачена зазначена сума провізної плати - покупцем, чи продавцем імпортованого товару; разом з тим не надано декларантом й відомостей щодо такої складової митної вартості як вартість пакування та маркування.
Зважаючи на таке, відповідач витребував у позивача додаткові документи, зокрема: договір із третіми особами, пов`язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклад копії митної декларації країни відправлення.
11 листопада 2014 року Митниця склала картку за №110010000/2014/20104, якою відмовила у митному оформленні товару за митною декларацією №110010000/2014/022300, та прийняла рішення про коригування митної вартості товару №110010000/2014/600520/1, відповідно до якого стосовно товару №1 митну вартість визначено за резервним методом 2-ґ (резервним) у бік збільшення до 1,2241 дол. США/кг; стосовно товарів №2 та №3 Митниця обрала метод визначення митної вартості 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) на рівні 1,225 дол. США/кг; водночас зазначено про неможливість визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних митним органом додаткових документів.
При цьому за заявою позивача товар випущено у вільний обіг під гарантійні зобов`язання.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник (частини 1 та 2 статті 59 "Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів" МК України).
Частиною ж 1 статті 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).