ПОСТАНОВА
Іменем України
08 листопада 2019 року
Київ
справа №640/19510/16-а
адміністративне провадження №К/9901/34533/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 640/19510/16-а
за позовом Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування рішень
за касаційною скаргою Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Сіренко О. І., суддів Спаскіна О. А., Любчич Л. В.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 12 грудня 2016 року Департамент у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради (далі - позивач, Департамент), звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - відповідач, Управління ДВС), в якому просив:
1.1. Визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бойченка В. В. зі здійснення оцінки повноти відповіді, наданої ОСОБА_1 Департаментом сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради під час здійснення виконавчих дій у ВП № 51924263 протиправними;
1.2. Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бойченка В. В. про накладення штрафу від 27 жовтня 2016 року у ВП № 51924263.
1.3. Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бойченка В. В. про стягнення виконавчого збору від 27 жовтня 2016 року у ВП № 51924263.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що фактично Департамент виконав рішення суду у строк, встановлений для його самостійного виконання, проте виконавець протиправно оцінив зміст відповіді, наданої ОСОБА_1, та безпідставно не закінчив виконавче провадження, а в подальшому стягнув виконавчий збір та застосував штраф.
3. Представник відповідача позов не визнав, вважав дії державного виконавця законними, оскільки Департамент на виконання рішення суду надав неповну відповідь, тому був накладений штраф та стягнутий виконавчий збір. При винесені оскаржуваних постанов державний виконавець керувався приписами Законів України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV та від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, виходив зі змісту листа стягувача та відповіді боржника.
4. 29 грудня 2016 року ухвалою Київського районного суду м. Харкова залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
5. Третя особа, ОСОБА_1, проти задоволення позову заперечує та зазначає, що Департаментом, як боржником, фактично постанова суду не виконана, отже, державний виконавець діяв правомірно.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
6. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року в справі № 644/1827/16-а визнано дії Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради щодо відмови в наданні інформації на запити ОСОБА_1 від 12 серпня 2015 року за вхідним № С-0-07/954/180-15 та від 12 серпня 2015 року вхідним № С-0-7/955/180-15 протиправними; зобов`язано Департамент у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради надати ОСОБА_1 інформацію на запити від 12 серпня 2015 року за вхідним № С-0-07/954/180-15 та від 12 серпня 2015 року за вхідним № С-0-7/955/180-15.
7. У постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року зазначено, що "фактична відмова у наданні інформації пов`язана з невпорядкованістю інформації і складністю в організації вибірки цієї інформації, а не з необхідністю її узагальнювати, аналізувати або створювати. Наявність запитуваної інформації також підтверджується тим, що позивачу надавались відповіді за № 699 від 20 липня 2015 року та № 762 від 10 серпня 2015 року щодо кількості наданих путівок для оздоровлення дітей пільгових категорій та розподілу путівок на 8 - му зміну 2015 року до ДП УДЦ "Молода гвардія".
8. 29 липня 2016 року на виконання зазначеної постанови судом було видано виконавчий документ, який пред`явлено для виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
9. 11 серпня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51924263 та встановлено строк для самостійного виконання виконавчого документу до 18 серпня 2016 року.
10. 16 вересня 2016 року у зв`язку з невиконанням, у встановлений виконавцем строк, постанови суду державним виконавцем відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено постанову про накладення на Департамент у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради штрафу в розмірі 680 грн та встановлено новий строк для добровільного виконання постанови суду - п`ять днів з дня отримання постанови.
11. 20 вересня 2016 року Департамент отримав постанову державного виконавця, що підтверджується листом № 1152 (інші докази виконавцем не надані).
12. 22 вересня 2016 року на виконання зазначеної постанови Департаментом, як боржником, було здійснено оплату штрафу у розмірі 680 грн, про що повідомлено державного виконавця листом від 22 вересня 2016 року за № 1152.
13. Одночасно з оплатою штрафу, на виконання судового рішення згідно виконавчого документу на адресу стягувача ОСОБА_2 була направлена відповідь на запити від 12 серпня 2015 року за вхідний № С-0-07/954/180-15 та від 12 серпня 2015 року за вхідним № С-0-7/955/180-15, що підтверджується листом №1153 від 22 вересня 2016 року із копією конверта. Копія відповіді була також направлена на адресу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, яку адресат отримав 22 вересня 2016 року.
14. У змісті листа № 1153 від 22 вересня 2016 року, наданому позивачем в порядку виконання вказаного судового рішення, зазначено, що "при розподілі путівок до ДП УДЦ "Молода гвардія" Департамент та його структурні підрозділи не здійснюють розрахунків у цифрах, тобто обчислення даних, в тому числі шляхом вираження відношення між величинами, записаного за допомогою математичних знаків (цифр)".
15. ОСОБА_1 отримав відповідь від Департаменту 27 вересня 2016 року.
16. 03 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області із заявою про те, що в інформації Департаменту, наданій 22 вересня 2016 року, відсутня інформація, яка запитувалась ним в запитах від 12 серпня 2016 року. Така відповідь Департаменту суперечить висновкам суду, зазначеним у постанові Харківського апеляційного суду від 21 липня 2016 року в справі № 644/1827/16-а, на виконання якої і відкрито виконавче провадження.
17. 27 жовтня 2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Харківській області Бойченко В.В. були винесені постанови про стягнення з Департаменту виконавчого збору в розмірі 5 800 грн та накладення штрафу в розмір 1360 грн з підстав неповноти відповіді наданої Департаментом.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
18. Постановою Київського районного суду міста Харкова від 10 березня 2017 року позовні вимоги задоволено.
18.1. Визнано протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бойченка В. В. зі здійснення оцінки повноти відповіді, наданої третій особі ОСОБА_1 позивачем Департаментом сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради під час здійснення виконавчих дій у ВП № 51924263.
18.2. Скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бойченка В.В. від 27 жовтня 2016 року у ВП № 51924263 про накладення штрафу за невиконання постанови суду.
18.3. Скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бойченка В. В. від 27 жовтня 2016 року у ВП № 51924263 про стягнення виконавчого збору.
19. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки строк для добровільного виконання постанови суду закінчився 25 вересня 2016 року, інформація на запити надана Департаментом 22 вересня 2016 року, в той же день про це був повідомлений державний виконавець, то в цьому випадку підлягали застосуванню положення Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року та державний виконавець повинен був закінчити розпочаті виконавчі дії 26 вересня 2016 року на підставі цього Закону, а не приймати в жовтні оскаржувані в цій справі постанови.
20. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог Департаменту.
21. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, направляючи відповідь листом № 1153 від 22 вересня 2016 року, Департамент не виконав постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року, оскільки цей лист суперечить мотивувальній частині постанови суду. У зв`язку з наведеним, як зазначив суд апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача відсутні повноваження щодо перевірки виконання боржником рішення є безпідставним, як і висновки щодо необхідності закінчення виконавчого провадження до 26 вересня 2016 року.
22. Оскільки на момент набрання чинності 05 жовтня 2016 року Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII рішення суду не було виконано, виконавче провадження не закрито, подальші виконавчі дії державний виконавець правомірно вчинив відповідно до вимог цього Закону.
ІV. Касаційне оскарження
23. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, 17 липня 2017 року позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
24. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що відповідачем помилково визначено розмір виконавчого збору в розмірі 5 800 грн, а не 2 040 грн. Крім того, постанова про стягнення виконавчого збору була винесена 27 жовтня 2016 року після фактичного виконання позивачем рішення суду. При цьому штраф в розмірі 680 грн позивач сплатив, а відповідь на виконання рішення суду стягувачу було направлена 22 вересня 2016 року - до закінчення строку, повторно встановленого для його добровільного виконання, отже, підстав для застосування штрафу в подвійному розмірі та стягнення виконавчого збору не було.
25. 04 вересня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано із Київського районного суду міста Харкова справу № 640/19510/16 - а.
26. 04 жовтня 2017 року справа № 640/19510/16 - а надійшла до Вищого адміністративного суду України.
27. 03 березня 2018 року справу № 640/19510/16 - а разом з матеріалами касаційної скарги передано до Верховного Суду (суддя-доповідач Стрелець Т. Г.)
28. 05 червня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 627/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т. Г., що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг.
29. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 06 червня 2019 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Кашпур О. В., Уханенка С. А.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
30. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
31. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
32. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
33. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606 - XIV (далі - Закон № 606 - XIV).
35.1. Згідно з частиною першою статті 1 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
35.2. Частиною п`ятою статті 12 на сторони покладено обов`язок протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов`язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
35.3. Відповідно до частини другої статті 25 державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.