1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


06 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 369/12869/15-ц

провадження № 61-1659св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, Бобрицька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області,

треті особи: Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Кривошей Олександр Юрійович, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2017 року в складі судді Ковальчук Л. М. та ухвалу Апеляційного суду Київської області

від 14 листопада 2017 року в складі колегії суддів: Гуля В. В., Голуб С.А., Сліпченка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2 , Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради, визнання незаконним і скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 387981 від 21 квітня 2005 року, виданого на підставі рішення Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23 липня 2004 року, ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 0,15 га на

АДРЕСА_1 для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

У подальшому рішенням Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 10 березня 2011 року: затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 загальною площею 0,438 га на АДРЕСА_1 ; надано безкоштовно у власність ОСОБА_2 вказану земельну ділянку.

На підставі вказаного рішення 20 липня 2011 року ОСОБА_2 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ

427459, відповідно до якого вона є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,438 га на

АДРЕСА_1 .

Про вказаний державний акт та про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізналася у жовтні 2015 року під час розгляду Києво-Святошинським районним судом Київської області справи № 369/8160/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення зайнятої земельної ділянки.

Так, у липні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з указаним позовом, в якому вказувала, що ОСОБА_1 зайняла частину її земельної ділянки шляхом встановлення паркану та фундаменту. Під час розгляду справи

369/8160/15-ц ОСОБА_2 указувала, що ОСОБА_1 у добровільному порядку усувати порушення не бажає, у зв`язку з чим просила зобов`язати останню звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, частину земельної ділянки площею 0,023 га

на АДРЕСА_1, шляхом знесення огорожі та фундаменту.

Разом з тим, саме ОСОБА_2 надано у власність частину земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1, тому оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування та виданим на його підставі державним актом порушені права та інтереси останньої.

Крім того, під час передачі ОСОБА_5 земельної ділянки була порушена процедура приватизації, передбачена чинним законодавством України, зокрема не була дотримана процедура складання проекту землекористування, не були погоджені межі земельної ділянки з суміжними землевласниками та землекористувачами.

Також, як вбачається з викопіювання з генерального плану с. Бобриця Києво-Святошинського району Київської області, через земельну ділянку

ОСОБА_2 проходить дорога загального користування.

Отже, ОСОБА_2 передано земельну ділянку з порушенням земельного законодавства.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила: визнати незаконним і скасувати рішення Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 10 березня 2011 року та виданий на його підставі державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427459 на ім`я

ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 0,4380 га з цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, скасувати його державну реєстрацію.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 08 червня 2017 року позов задоволено.

Визнано незаконним і скасовано рішення Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 5 сесії 5 скликання від 10 березня 2011 року № 77-05-V "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність для ведення особистого селянського господарства в с. Бобриця гр. ОСОБА_2 ".

Визнано незаконним і скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427459 на ім`я ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 0,438 га, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, зареєстрований

у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 20 липня 2011 року, і скасовано його державну реєстрацію.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 974,40 грн і понесені витрати у зв`язку з проведенням експертизи у розмірі 3 524 грн.

Стягнуто з Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

від 10 березня 2011 року прийнято, а ОСОБА_2 набуто право власності на спірну земельну ділянку з порушенням вимог статей 5, 12, 116, 118, 164, 182, 183, 198 ЗК України, пункту 12 розділу Х Перехідних положень ЗК України, статті 12 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки вказана земельна ділянка частково перебувала у власності ОСОБА_1, відведення (надання) земельної ділянки не відповідає вимогам чинного на той час генерального плану с. Бобриця Києво-Святошинського району Київської області, зокрема, вказана територія визначена як зелені насадження.

Позивачем доведено належними та допустимими доказами, що межі її земельної ділянки площею 0,15 га порушені у зв`язку з накладанням на неї меж земельної ділянки площею 0,438 га, що належить ОСОБА_2, площа накладання становить 0,021 га.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 04 листопада 2016 року встановлено, що межі земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,15 га порушені у зв`язку з накладенням на неї земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,438 га. Площа накладення становить 0,021 га.

Відповідачі не довели у встановленому законодавством порядку, що висновок експертизи є необґрунтованим, неповним або неясним. Експертиза проведена належною особою з питань, які потребують спеціальних знань на підставі наданих сторонами доказів.

Бобрицька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області прийняла рішення від 10 березня 2011 року з порушенням вимог земельного законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Кривошей О. Ю., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до місцевого суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачеві у визначений законом спосіб надано спірну земельну ділянку. З часу первинного встановлення меж та видачі акту погодження меж, межі земельної ділянки ОСОБА_2 не змінювалися, заперечень щодо їх невідповідності від суміжних землевласників не надходило.

У червні 2015 року ОСОБА_2 виявила, що на її земельну ділянку були поставлені стовпчики. Того ж місяця складено акт депутатів Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26 червня 2015 року, в якому зазначено, що при обстеженні земельної ділянки ОСОБА_2 виявлено, що ОСОБА_1 самовільно захопила земельну ділянку, встановивши на ній дерев`яні стовпчики по периметру та обтягнула металевою сіткою.

В подальшому на самовільно зайнятій території позивач розпочала будівництво фундаменту. Жодних договірних відносин щодо користування частиною земельної ділянки ОСОБА_2 між сторонами немає.

Під час виготовлення державного акту про право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 невірно був складений кадастровий план, в якому координати меж даної земельної ділянки не відповідають дійсним координатам та не відповідають акту перенесенню меж земельної ділянки ОСОБА_1

Суди безпідставно залишили поза увагою подані відповідачем докази на спростування заявлених позивачем вимог.

Висновки експерта є необґрунтованими, тому ОСОБА_1 подала клопотання про призначення додаткової земельно-технічної експертизи, які безпідставно не задоволені як судом першої інстанції, так й апеляційним судом.

Апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що експертиза проведена належною особою з питань, які потребують спеціальних знань на підставі наданих сторонами доказів.

Суди безпідставно не взяли до уваги пояснення ОСОБА_3 . Крім того, зібраними у справі доказами підтверджено, що землекористування земельною ділянкою ОСОБА_1 порушується право власності суміжного землекористувача - ОСОБА_3 .

Фактичні межі всіх земельних ділянок, які межують із земельною ділянкою ОСОБА_2 погоджені.

Позивачем не було доведено порушення її прав відповідачами, тому суди безпідставно задовольнили позовні вимоги у цій справі.

Доводи інших учасників справи

У лютому 2018 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що вона 21 квітня 2005 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, має акт перенесення у натуру земельної ділянки, а ОСОБА_2 отримала державний акт на земельну ділянку 20 липня

2011 року, її акт виносу у натурі земельної ділянки від 2011 року відсутній взагалі.

Позивачем доведено належними та допустимими доказами факт накладення на її земельну ділянку земельної ділянки ОСОБА_2

ОСОБА_2 не довела суду, що вона погоджувала із суміжним землекористувачем ОСОБА_1 межі своєї земельної ділянки в 2011 році, а також, що позивач самовільно поставила на її земельній ділянці стопці.

Заперечуючи проти висновку експерта, ОСОБА_2 не скористалася своїми процесуальними правами, не подала до суду питань, які необхідно було поставити експерту з метою спростування позовних вимог, не просила допитати експерта, не надала суду доводів щодо неясності та неповноти висновку експерта.

Також суди правильно залишили поза увагою пояснення ОСОБА_3, яка стала власником земельної ділянки лише у 2014 році, а конфігурація її земельної ділянки у подальшому була змінена.

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

01 червня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 21 квітня 2005 року ОСОБА_1 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 387981, відповідно до якого вона на підставі рішення Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23 липня 2004 року є власником земельної ділянки площею 0,15 га, яка розташована на

АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до рішення Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22 вересня 2009 року сільська рада вирішила звернутись до Інституту "УкрНДІПромцивільсільбуд" для коригування генерального плану с. Бобриця Києво-Святошинського району Київської області щодо організації проїзду до земельної ділянки ОСОБА_2 на

АДРЕСА_1 .

Рішенням Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 10 березня 2011 року затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 загальною площею 0,438 га на АДРЕСА_1 ; надано безкоштовно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,438 га на АДРЕСА_1 ; доручено землевпорядній організації винести проект відведення земельної ділянки у натуру (на місцевість) та виготовити державний акт на право приватної власності на землю; зобов`язано землевпорядника сільської ради внести зміни у земельно-облікові документи; попереджено ОСОБА_2, що використовувати надану земельну ділянку потрібно за цільовим призначенням, не порушуючи вимог земельного законодавства.

ОСОБА_2 20 липня 2011 року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427459, відповідно до якого вона на підставі рішення Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 10 березня 2011 року є власником земельної ділянки площею 0,438 га на АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до актів Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26 червня 2015 року, від 07 серпня 2015 року під час обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 0,4380 га, яка знаходиться у приватній власності ОСОБА_2, було виявлено, що ОСОБА_1 самовільно захопила земельну ділянку площею 0,023 га (згідно з геодезичними вимірюваннями сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_6 ), встановивши на ній дерев`яні стовпчики по периметру та обтягнула металевою сіткою. При повторному обстеженні було виявлено, що ОСОБА_1 на самовільно захопленій земельній ділянці площею 0,023 га розпочала капітальне, самовільне будівництво господарської споруди. Комісією рекомендовано ОСОБА_1 негайно припинити будівництво та демонтувати збудоване.


................
Перейти до повного тексту