Постанова
Іменем України
07 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 352/862/16-ц
провадження № 61-14724св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,,
відповідачі: ОСОБА_2, Угринівська сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2017 року у складі судді Хоминець М. М. та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2018 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Девляшевського В. А., Матківського Р. Й.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні та грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовами до ОСОБА_2 та Угринівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання незаконним і скасування рішення сільської ради, які ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2017 року обʼєднані в одне провадження.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 13 липня 1983 року до 17 жовтня 2013 року перебував у шлюбі зі ОСОБА_2 Після одруження до 1998 року вони проживали у будинку матері дружини на АДРЕСА_1 . На подвірʼї знаходилась недобудована літня кухня, яку вони спільно добудували та переобладнали у житловий будинок, який був зданий в експлуатацію. У 1999 році мати відповідача подарувала останній цей житловий будинок.
У подальшому він та відповідач за спільні кошти побудували гараж, майстерню, викопали криницю та постійно проводили роботи з покращення технічного стану та зовнішнього вигляду будинку. Внаслідок таких робіт вартість будинку значно зросла, що є підставою для визнання вказаного нерухомого майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя згідно з частиною першою статті 62 СК України.
22 листопада 1993 року відповідач отримала свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок, яке було видано на підставі рішення виконкому Угринівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 28 жовтня 1993 року № 27.
Згодом він дізнався, що рішенням Угринівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 24 грудня 1998 року скасовано рішення виконкому Угринівської сільської ради від 23 жовтня 1993 року № 27 про визнання за ОСОБА_2 права власності на будинок на АДРЕСА_1 та визнано право власності на спірний будинок за ОСОБА_4 (матірʼю відповідача), дозволено КП "Івано-Франківське ОБТІ" видати останній свідоцтво про право власності.
Вважає, що рішення Угринівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 24 грудня 1998 року є незаконним, оскільки порушує його право на частку в спільному майні подружжя як співвласника спірного будинку, суперечить Рішенню Конституційного Суду України № 7-рп/2009, згідно якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Сільська рада, приймаючи рішення про скасування рішення від 23 жовтня 1993 року № 27 про визнання за ОСОБА_2 права власності на будинок, не перевірила обставини набуття нею цього будинку під час перебування з ним (позивачем) у шлюбі, чим порушила його право на частку в спільному майні подружжя.
Позивач просив:
- визнати обʼєктом права спільної сумісної власності подружжя його та ОСОБА_2 житловий будинок, гараж та майстерню, які знаходяться на АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконним і скасувати рішення Угринівської сільської ради від 24 грудня 1998 року (п. п. 1, 2, 3), яким скасовано рішення виконкому Угринівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 23 жовтня 1993 року № 27.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2018 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстави, передбаченої частиною першою статті 62 СК України для визнання спірного майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Вимога про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради від 24 грудня 1998 року є недоведеною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір, не застосували до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не витребували та не дослідили належних та допустимих доказів, надали перевагу доказам, що надані відповідачем, не взяли до уваги докази, що надані позивачем на обґрунтування позовних вимог.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_2 подала відзив, у якому просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Угринівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про визнання об`єктом права спільної сумісної власності, визнання незаконним та скасування рішення сільської ради.
Витребувано з Тисменицького районного суду Івано-Франківської області зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_4 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого на АДРЕСА_1 .
З 01 квітня 1988 року, за згодою власника, у зазначеному будинку проживали подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із неповнолітніми дітьми. 17 жовтня 2013 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
16 червня 1988 року рішенням виконавчого комітету Угринівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області ОСОБА_4 надано дозвіл на переобладнання належної їй господарської споруди під житловий будинок.
Технічна документація на проведення перебудови господарської споруди під житловий будинок проводились за рахунок власних коштів ОСОБА_4 .
На підставі заяви забудовника ОСОБА_4 про визнання права власності на новостворене нерухоме майно на АДРЕСА_1 28 жовтня 1993 року виконавчим комітетом Угринівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області визнано право власності на вказаний будинок за донькою забудовника ОСОБА_2 .
Вказаним рішенням помилково визнано право власності на спірний будинок не за ОСОБА_4, а за її дочкою ОСОБА_2, якій 22 листопада 1993 року видано свідоцтво про право власності
Рішенням Угринівської сільської ради від 24 грудня 1998 року № 27 допущену помилку виправлено, а саме: скасовано рішення виконкому Угринівської сільської ради від 23 жовтня 1993 року № 27 про визнання за ОСОБА_2 права власності на будинковолодіння на АДРЕСА_1, визнано право власності на спірне будинковолодіння за забудовником ОСОБА_4 .
На підставі вказаного рішення сільської ради 21 січня 1999 року забудовник ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право власності на будинок, який 25 березня 1999 року подарувала своїй доньці ОСОБА_2 на підставі договору дарування. Право власності на отриманий у дар будинок зареєстровано за ОСОБА_2 Івано-Франківським ОБТІ 13 жовтня 2000 року за реєстровим номером 577.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.