ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 826/22246/15
адміністративне провадження № К/9901/30260/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Білої Ірини Володимирівни на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Чаку Є. В., суддів Файдюка В. В., Мєзєнцева Є. І.) від 21 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова О. Ю.(далі - Уповноважена особа Фонду) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонду, ФГВФО), у якому з просила:
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду включити її до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (далі - ПАТ "Банк "Київська Русь"), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, додаткову інформацію про ОСОБА_1 щодо виплати відшкодування у сумі 195 000,00 грн згідно з договором банківського рахунку в національній валюті від 13 березня 2015 року № 22207-34, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк "Київська Русь" (далі - Договір банківського рахунку);
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду надати ФГВФО додаткову інформацію про виплату ОСОБА_1 відшкодування у сумі 195 000,00 грн згідно з Договором банківського рахунку;
- зобов`язати ФГВФО включити її до загального реєстру вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь" які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 09 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 червня 2017 року скасував зазначене вище судове рішення першої інстанції та ухвалив нове, яким позовну заяву ОСОБА_1 задовольнив частково. Зобов`язав Уповноважену особу Фонду надати ФГВФО додаткову інформацію про виплату ОСОБА_1 відшкодування в сумі 195 000,00 грн згідно з Договором банківського рахунку. У решті позовних вимог - відмовив.
Не погодившись з таким судовим рішенням апеляційної інстанції, у липні 2017 року Уповноважена особа Фонду Біла І. В. подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року і залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права і не дослідив належним чином усі обставини справи.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 липня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06 листопада 2019 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
12 березня 2015 року між ОСОБА_1 та Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України було укладено договір № 9-15/КР, згідно з яким Асоціація зобов`язується надати ОСОБА_1 безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а позивачка зобов`язується по закінченню терміну даного договору повернути її Асоціації у повному обсязі.
13 березня 2015 року між позивачкою та ПАТ "Банк "Київська Русь" було укладено договір про відкриття банківського рахунку № 22207-34, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 та зобов`язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.
16 березня 2015 року на поточний рахунок позивачки від Асоціації міжнародних автомобільних перевізників надійшли грошові кошти у сумі 190 000,00 грн у якості поворотної фінансової допомоги.
Отже, позивачка була вкладником ПАТ "Банк "Київська Русь" на підставі ст. 2 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI).
Разом з цим, Правління Національного банку України постановою від 19 березня 2015 року № 190 віднесло ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних.
Крім того, рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 19 березня 2015 року № 61 з цього ж дня розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк "Київська Русь" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, а також призначено уповноважену особу Фонду та запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 20 березня по 19 червня 2015 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 15 червня 2015 року № 116 цей строк продовжено до 19 липня 2015 року (включно).
При цьому, суд апеляційної інстанції правильно встановив, що в силу положень ст. 36 Закону України № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI) з 19 березня 2015 року призупинені всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту), повноваження усіх органів управління банку та органів контролю перейшли до Фонду, припинено задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
25 червня 2015 року, дізнавшись про її відсутність у переліку вкладників, які мають право відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, ОСОБА_1 звернулася до Уповноваженої особи Фонду із заявою, у якій просила включити її в цей перелік.
16 липня 2015 року на підставі постанови Правління НБУ № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення 17 липня 2015 року № 138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь".
23 липня 2015 року в газеті Голос України № 131 (6135) було надруковано оголошення про початок приймання вимог кредиторів протягом 30 днів з дня опублікування оголошення, тобто в період з 23 липня по 21 серпня 2015 року включно.
05 жовтня 2015 року Уповноважена особа Фонду надіслала на адресу позивачки повідомлення про нікчемність правочинів № 8999/16 та повідомила її про те, що операцію щодо перерахування 13 березня 2015 року коштів у сумі 195 000,00 грн на поточний рахунок ОСОБА_1 визнано сумнівною на підставі п. 2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
Судами попередніх інстанцій також установлено, що позивачку не було включено до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду.
Вважаючи, що відповідач протиправно не включив її до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.
Судове рішення апеляційного суду, ухвалене за результатом перегляду судового рішення першої інстанції, є предметом касаційного розгляду в даній справі.
Проаналізувавши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка є вкладником в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, а тому у зв`язку із прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь", вона набула право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду. За позицією суду, Уповноважена особа Фонду була зобов`язана скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, включивши ОСОБА_1 до цього переліку, та подати його виконавчій дирекції Фонду для затвердження.
Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом № 4452-VI.
Відповідно до п. 3, 4 ст. 2 Закону № 4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 3 ст. 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду і має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов`язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
За змістом ч. 1 ст. 26 вказаного Закону ФГВФО гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Частинами 1- 3 ст. 27 Закону № 4452-VI передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону України 07 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон № 2121-III) - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Отже, з урахуванням вищевказаних приписів Закону № 4452-VI право на відшкодування грошових коштів в межах гарантованої суми грошових коштів має вкладник банку, а саме: фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку, або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4 ч. 1 ст. 2 цього Закону).
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії ФГВФО чи Уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (ст. 2, 25 цього Закону).
Аналіз наведених вище законодавчих норм дає підстави дійти висновку, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200 000,00 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення Уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку рахунків, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру відшкодувань вкладникам, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ФГВФО, відповідно до складеного Уповноваженою особою Фонду переліку рахунків.