ПОСТАНОВА
Іменем України
08 листопада 2019 року
Київ
справа № 754/11242/16-а
провадження № К/9901/23259/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О., Губської О.А. від 1 червня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області у призначенні та проведенні виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області скласти висновок та прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності в розмірі - 200 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Деснянського районного суду мю. Києва від 3 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області у призначенні та проведенні виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1
Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Київській області скласти висновок та прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності в розмірі - 200 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.
3. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що останнім місцем служби позивача як поліцейського є Головне управління Національної поліції в Київській області, а тому органом, до якого позивач повинен був звертатись з заявою (рапортом) про виплату спірної грошової допомоги є Головне управління Національної поліції в Київській області.
Оскільки наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги підтверджена наявними у нього та поданими відповідачу разом з відповідною заявою документами, суд дійшов до висновку про протиправність відмови Головного управління Національної поліції в Київській області у призначенні позивачу соціальної виплати.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області задоволено частково.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 3 березня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Київській області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі інвалідності. Зобов`язано Головне управління Національної поліції у Київській області розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи захворювання якого пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ та прийняти відповідне рішення за його заявою.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що останнім місцем служби позивача як поліцейського є Головне управління Національної поліції в Київській області, а тому позивач повинен звертатись з заявою (рапортом) про виплату спірної грошової допомоги є саме Головне управління Національної поліції в Київській області. Отже, позивачем дотримано порядок звернення із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності. Оскільки з 29 лютого 2016 року позивачу встановлено другу групу інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, то у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги. Разом з тим, заява позивача щодо вирішення питання про надання йому одноразової грошової допомоги по суті не розглядалась, фінансовим підрозділом відповідний висновок не готувався, рішення з питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги уповноваженим на те органом не приймалося відтак, при розгляді цієї заяви відповідачем допущена протиправна бездіяльність, яка призвела до порушення прав позивача.
Суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.
Враховуючи відсутність рішення відповідача, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо нерозгляду заяви позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги та зобов`язання розглянути заяву позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до вимог законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Національної поліції в Київській області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року та ухвалити ноу постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 січня 2001 року по 6 листопада 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, а саме в ГУ МВС України в Київській області. З 7 листопада 2015 року по 21 січня 2016 року позивач проходив службу ГУ НП України в Київській області.
З 21 січня 2016 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції у запас.
Відповідно до свідоцтва про хворобу № 52/Зв, виданого військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Київській області" від 21 січня 2016 року позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час у зв`язку із захворюванням, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
З 29 лютого 2016 року позивачу встановлено до 1 березня 2017 року другу групу інвалідності від захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Київській області із заявою про виплату грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому другої групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Головне управління Національної поліції в Київській області листами від 6 червня 2016 року № 29/Г-325 та від 1 листопада 2016 року № 29/К-697 повідомило позивача про те, що виплата та призначення одноразової грошової допомоги колишнім працівникам поліції по причині інвалідності у зв`язку із захворюванням, що пов`язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ, законодавством не передбачено.
8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що на момент подачі заяви до Головного управління Національної поліції в Київській області законодавчо не було врегульовано питання виплати одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, які отримали захворювання під час служби в органах внутрішніх справ.
Виплата одноразової грошової допомоги поліцейським здійснюється на підставі Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4. На день звернення позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги не було врегульовано питання цієї виплати. В подальшому були внесені зміни до норм чинного законодавства на підставі яких колишнім поліцейським, які отримали інвалідність під час проходження служби в органах внутрішніх справ, виплачується одноразова грошова допомога відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Оскільки зміни були внесені лише до підзаконного нормативно-правового акту, а до самого Закону України "Про Національну поліцію", а тому Головне управління не мало законних підстав для виплати одноразової грошової допомоги. Тобто Головне управління на час звернення із заявою позивача не мало законних підстав виплатити йому одноразову грошову допомогу. Факт бездіяльності Головного управління відсутній, оскільки було надано обґрунтовану відповідь заявнику, що на даний час це питання не врегульовано.
10. Відзиву на касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року ОСОБА_1 не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 7 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
12. Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності IІ групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
13. На виконання зазначеної норми Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21 жовтня 2015 року затвердив "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції". Дана постанова набрала законної сили 31 жовтня 2015 року.
14. Згідно з пунктом 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
15. Відповідно до пункту 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, - у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності ІI групи.
16. Згідно з пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про національну поліцію" (набрав чинності 7 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".
17. Разом з тим, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення"" Закону України "Про національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про національну поліцію".