ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2019 року
Київ
справа №820/2675/17
адміністративне провадження №К/9901/61318/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мусієнко Олени Іванівни на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у складі судді Біленського О.О. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Перцової Т.С., Жигилія С.П., Курило Л.В. у справі № 820/2675/17 за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мусієнко Олени Іванівни, третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мусієнко О.І. (надалі по тексту - відповідач), в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення від 21 червня 2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35793929 (далі - Спірне рішення), та внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на ? частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування позову позивач вказав, що у відповідача були відсутні визначені Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV) підстави для прийняття Спірного рішення та внесення запису до Реєстру. Необхідного пакету документів для проведення державної реєстрації заявником ОСОБА_2 не надано та Нотаріусом не витребувано. Окрім цього, правоустановчим документом на будинок за адресою: АДРЕСА_1 на цей час є рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 травня 2010 року, яким встановлено, що цей будинок є спільною сумісною власністю родини ОСОБА_1, а ОСОБА_2 не має доказів часткового фінансування будівництва та сумісної діяльності з будівництва домоволодіння.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року визнано незаконними та скасовано рішення приватного нотаріуса Мусієнко О.І . про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.06.2017, індексний номер: 35793929 та внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 листопада 2017 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року скасував, а провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року скасовано, а справу направлено до цього ж суду для продовження розгляду.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року по справі № 820/2675/17 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що при проведенні державної реєстрації відповідачем було дотримано вимоги ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-ІV від 01.07.2004. Наголошено на тому, що надане ОСОБА_2 рішення Виконавчого комітету Київської районної у місті Харкові ради від 03.06.2008 №100-8 є належним правовстановлюючим документом на нерухоме майно. Крім того вказано, що оскаржуване рішення державного реєстратора жодним чином не зачіпає прав ОСОБА_1, оскільки останній втратив право власності на земельну ділянку на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова, яким право власності на 1/2 будинку та 1/2 земельної ділянки визнано за його дружиною ОСОБА_4, жодних питань відносно іншої 1/2 частини будинку та 1/2 земельної ділянки судом вирішено не було.
У поданому відзиві позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Відзив мотивовано тим, що судами попередніх інстанцій вірно вказано, що єдиним правовстановлюючим документом на новозбудоване майно, який видавався органами місцевого самоврядування, було свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Однак, такого свідоцтва ОСОБА_2 відповідачу надано не було.
Крім того, позивачем подано до суду заяву про постановлення окремої ухвали, в якій просив зобов`язати Шевченківський відділ поліції ГУ НП в Харківській області зареєструвати в ЄРДР та почати досудове слідство щодо відповідача та громадянки ОСОБА_2 щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190, 206, 365-2 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова від 17 серпня 2004 року № 211-9 ОСОБА_1 надано дозвіл на будівництво двоповерхового житлового будинку загальною площею 1043,6 кв. м, житловою площею 801,21 кв. м на АДРЕСА_1 .
Рішенням виконкому Київської районної у місті Харкові ради від 03 червня 2008 року № 100-8 затверджено акт від 25 березня 2008 року державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом двоповерхового житлового будинку літ. "А-2" з підвалом літ. "Ап", терасою літ. "а1", балконом літ. "а2", приямками літ. "а3", "а4", "а5", "а6", входами у підвал літ. "а7", "а8", сходами літ. "а9", "а10", "а11" загальною площею 1513,0 кв. м, житловою площею 256,1 кв. м на АДРЕСА_1 . Цим же рішенням рекомендовано гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 звернутися до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Харківське МБТІ") для оформлення свідоцтва про право власності на житловий будинок літ. "А-2" на АДРЕСА_1 .
На підставі розпорядження Київської районної у місті Харкові ради від 11 липня 2008 року № 933 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11 липня 2008 року серії НОМЕР_1 на житловий будинок літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 звернулася до КП "Харківське МБТІ" щодо підготовки листа до виконкому Київської районної у місті Харкові ради стосовно видачі їй свідоцтва про право власності на ? частину житлового будинку літ. "А-2" загальною площею 1513,0 кв. м, житловою площею 256,1 кв. м на АДРЕСА_1 .
Листом від 26 червня 2008 року № 2331226 КП "Харківське МБТІ" повідомило ОСОБА_2. про неможливість надання такого листа, оскільки згідно Державного акта про право власності на земельну ділянку від 20 жовтня 2004 року № 66353 право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, дозвіл на будівництво будинку надано ОСОБА_1 рішенням виконкому Київської районної у м. Харкові ради від 17 серпня 2004 року № 211-9, актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом двоповерхового житлового будинку від 25 березня 2008 року та рішенням виконкому Київської районної у місті Харкові ради від 03 червня 2008 року № 100-8 прийнято до експлуатації житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 травня 2010 року у справі № 2-1212/10/15, залишеним без змін ухвалами Апеляційного суду Харківської області від 19 серпня 2010 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2012 року, визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину земельної ділянки та на ? частину житлового будинку літ. "А-2", розташованих на АДРЕСА_1 .
Постановою Вищого адміністративного суду України від 01 квітня 2015 року № К/800/10189/14 визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Київської районної у м. Харкові ради від 11 липня 2008 року № 933.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2015 року у справі № 640/8724/15-ц визнано недійсним свідоцтво від 11 липня 2008 року серії НОМЕР_1, видане головою Київської районної у місті Харкові ради, про право власності ОСОБА_1 на житловий будинок літ. "А-2", загальною площею 1513,0 кв. м, житловою площею 256,1 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок літ. "А-2", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 26 травня 2016 року скасовано вказане рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2017 року скасовано рішення Апеляційного суду Харківської області від 26 травня 2016 року та залишено в силі рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2015 року.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31 серпня 2017 року № 95986696, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Радіоновим О. С. 24 квітня 2017 року внесено запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на житловий будинок літ. "А-2", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення суду, серія та номер: 640/8724/15-ц, виданий 12.10.2015, видавник: Київський районний суд м. Харкова; рішення суду, серія та номер: 640/8727/14-ц, виданий 26.05.2016, видавник: Апеляційний суд Харківської області; ухвала суду, серія та номер: б/н, виданий 24.04.2017, видавник: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
06 червня 2017 року державним реєстратором Гаспаряном Г. А. проведено державну реєстрацію права власності на 1/2 частини житлового будинку літ. "А-2", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_4, підстава виникнення права власності: рішення суду, серія та номер: 2-1212/10/15, виданий 25.05.2010, видавник: Київський районний суд м. Харкова. 21 червня 2017 року відповідачем прийнято Спірне рішення, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права власності ? частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 .
Не погодившись з рішенням відповідача про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з неправомірності оскаржуваного рішення, оскільки державному реєстратору не було надано жодного документу, який би підтверджував набуття ОСОБА_2 права власності на 1/2 будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Велика Палата Верховного Суду, скасовуючи ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 у даній справі, вказала на помилковість висновку суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Таким чином. суд апеляційної інстанції вказав, що даному провадженні справа на підставі ч.5 ст.353 КАС України розглядається з урахуванням наведених висновків суду касаційної інстанції.
Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.