ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 2-7944/11
провадження № 61-27379 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Сведбанк",
особа, яка подавала апеляційну скаргу - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року в складі колегії суддів Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д.., Шебуєвої В. А.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2011 року позивач ПАТ "Сведбанк" звернувся в суд із позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 028 888,70 грн, посилаючись на неналежне виконання позичальником умов договору.
В січні 2012 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов до ПАТ "Сведбанк", в якому, з урахуванням уточнень, просила визнати недійсними кредитний договір № 0050/1007/88-187 від 29 жовтня 2007 року, укладений між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "СВЕДБАНК", і ОСОБА_1, та договір іпотеки, укладений між сторонами в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором. Також просила зобов`язати ПАТ "Сведбанк" здійснити перерахунок погашення кредиту відповідно до визначеної сторонами в кредитному договорі процентної ставки 11,9% річних і зобов`язати ПАТ "Сведбанк" здійснити перерахунок всіх платежів та банківських операцій, що були проведені між сторонами кредитного договору, та перевести їх в національну валюту України - гривню.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилалася на те, що банком у порушення вимог Закону України "Про захист прав споживачів" не в повному обсязі надана позичальнику інформація щодо обсягу кредиту та порядку його погашення. Крім того, вказувала, що нарахування заборгованості здійснюється банком із застосуванням процентної ставки, що не відповідає умовам договору, а також відповідні платежі вимагаються відповідачем до сплати не в національній валюті України, а в доларах США.
Ухвалами Святошинського районного суду м. Києва від 01 липня 2013 року первісний позов ПАТ "Сведбанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, а також позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "Сведбанк" в частині визнання правочинів недійсними залишено без розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 липня 2013 року позов ОСОБА_1 до ПАТ "Сведбанк" про зобов`язання вчинити дії задоволено, зобов`язано відповідача здійснити перерахунок погашення кредиту відповідно до визначеної сторонами в кредитному договорі процентної ставки 11,9% річних та здійснити перерахунок всіх платежів і банківських операцій, що були проведені між сторонами кредитного договору, перевівши їх в національну валюту України (гривню).
Суд першої інстанції, керуючись висновком судово-економічної експертизи № 0459 від 01 березня 2013 року, встановив, що ПАТ "Сведбанк" допустив порушення вимог закону в частині визначення валюти зобов`язання та розрахунку відсотків за користування кредитом.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09 червня 2017 року заяву ТОВ "Кредитні ініціативи" про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року апеляційна скарга ТОВ "Кредитні ініціативи" (особи, яка не брала участі в справі, але вважала, що судовим рішенням вирішено питання щодо її прав та обов`язків) задоволена, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 липня 2013 року скасоване з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ "Сведбанк" щодо зобов`язання вчинити певні дії.
Апеляційний суд виходив із того, що ТОВ "Кредитні ініціативи" є правонаступником прав та обов`язків ПАТ "Сведбанк", у тому числі в частині вимог до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0050/1007/88-187.
Скасовуючи рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 липня 2013 року, апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що ПАТ "Сведбанк" допущено порушення умов кредитного договору, укладеного між сторонами.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року та просила його скасувати, залишивши в силі заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 липня 2013 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України дана справа передана до Верховного Суду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_1 у касаційній скарзі послалася на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, оскільки безпідставно відкрив провадження за апеляційною скаргою, поданою з порушенням строку на апеляційне оскарження особою, яка не мала повноважень на її підписання. Також зазначала, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того факту, що ТОВ "Кредитні ініціативи" є правонаступником ПАТ "Сведбанк". Крім того, послалася на те, що апеляційний суд без належного правового обґрунтування відхилив висновок судово-економічної експертизи № 0459 від 01 березня 2013 року.
Рішення суду апеляційної інстанції оскаржується в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Сведбанк" про зобов`язання вчинити дії. Позовні вимоги ПАТ "Сведбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а також позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "Сведбанк" про визнання правочинів недійсними, які залишені судом першої інстанції без розгляду, не були предметом дослідження в апеляційному суді, а тому правильність їх вирішення в касаційному порядку не перевіряється.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
Заперечення/відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 29 жовтня 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк", який змінив своє найменування на ВАТ "Сведбанк" та в подальшому - на ПАТ "Сведбанк", і ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 0050/1007/88-187, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику готівкові кредитні кошти в сумі 90 000 доларів США на строк з 29 жовтня 2007 року по 29 жовтня 2017 року з цільовим призначенням - на споживчі цілі. ОСОБА_1, в свою чергу, зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, виконавши свої обов`язки в повному обсязі та в строки, передбачені договором.
Пунктом 1.3. Договору визначено, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,9% річних за весь строк фактичного користування кредитом.
Згідно пункту 3.3. Договору проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісячно в період з 01 по 10 число включно за попередній місяць та на момент повернення кредиту на рахунок відсотків № НОМЕР_1 через касу банку.
У пункті 10.12. Договору кредиту сторони погодили, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що перед укладанням кредитного договору банк надав йому в письмовій формі всю інформацію про умови кредитування.
Згідно заяви на видачу готівки № 1 від 29 жовтня 2007 року, ВАТ "Сведбанк" видано кредит ОСОБА_1 на суму 90 000 доларів США, еквівалент у гривнях - 454 500 грн.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір, призначив судово-економічну експертизу, проведення якої доручив судовим експертам КНДІСЕ та на вирішення якої поставив питання визначення валюти зобов`язання та дотримання банком у бухгалтерському обліку відсоткової ставки, погодженої сторонами в кредитному договорі.
За змістом висновку судово-економічної експертизи № 0459 від 01 березня 2013 року відсотки за кредитним договором № 0050/1007/88-187 від 29 жовтня 2007 року в бухгалтерському обліку банку необґрунтовано збільшені на 1.6% річних, оскільки при нарахуванні відсотків банк розраховував кількість днів за формулою "факт/360=365/360", а не формулою "факт/факт", "365/365". Однозначних висновків з питань валюти, в якій було отримано кредит, указаний документ не містить.