ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2019 року
Київ
справа №814/1153/16
адміністративне провадження №К/9901/62408/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Стародуба О.П., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Ступакової І.Г., Бітова А.І., Лук`янчук О.В. у справі № 814/1153/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. (надалі по тексту - Уповноважена особа, відповідач), в якому просила зобов`язати відповідача включити позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №007-14961-200115 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях від 20.01.2015р. з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 20.01.2015.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 червня 2018 року зобов`язано уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 007-14961-200115 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях від 20.01.2015 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 20.01.2015.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 червня 2018 року скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти. Крім того вказано, що чинне законодавство прямо передбачає, що грошові кошти на рахунок можуть бути внесенні як безпосередньо вкладником, так і іншою особою для вкладника.
Відзиву на касаційну скаргу відповідачем до суду не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 20.01.2015 між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1 укладено договір №007-14961-200115 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях, предметом якого є розміщення вкладу в сумі 200000 (двісті тисяч) грн. на строк до 19.07.2015 із виплатою відсотків.
Відповідно до п.1.8 Договору зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання цього договору.
20.01.2015 між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до Договору №007-14961-200115 від 20.01.2015, відповідно до якої сторони домовились викласти пункт 1.8 Договору в наступній редакції: "Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього договору".
Того ж дня на рахунок позивача перераховано кошти в сумі 200000 (двісті тисяч) грн., що підтверджується платіжним дорученням №44633431 від 20.01.2015. Вказані кошти перераховані безготівковим розрахунком з рахунку № НОМЕР_1, що належить іншій особі, а саме ОСОБА_2
Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 прийнято рішення про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 №50 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
За наслідками засідання комісії перевірки правочинів за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк", оформленого протоколом від 15.09.2015, та відповідно до наказу відповідача від 16.09.2015 №813 застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, за якими здійснено перерахування коштів на вклади як третім особам, так і власникам депозитних рахунків з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI .
Згідно з інформацією, опублікованою на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 02.10.2015 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. з 05.10.2015 до 04.10.2017.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо не включення його до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави вважати правочин, укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" нікчемним, а тому дії Уповноваженої особи щодо не включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, є неправомірними.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів. Отже, саме з 30 жовтня 2014 року ПАТ "Дельта Банк" було заборонено укладати депозитні договори з фізичними особами, але судом першої інстанції цей факт не був прийнятий до уваги.
Також суд апеляційної інстанції вказав, що позивачем не надані підтвердження особистого внесення або переведення коштів з власного рахунку на депозитний, а відповідачем надано докази, що на депозитний рахунок ОСОБА_1 надійшли кошти з рахунку ОСОБА_2, тобто від третьої особи, тому твердження позивача, що ним внесені власні кошти на депозитний рахунок не відповідає дійсності.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_2 внаслідок укладання 20.01.2015 договору банківського вкладу між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 отримує переваги у вигляді гарантованого відшкодування за рахунок Фонду через третіх осіб, тому дії уповноваженої особи по затвердженню протоколу комісії з перевірки правочинів за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" 15.09.2015, відповідного до якого вказаний договір банківського вкладу віднесений до переліку нікчемних є правомірними.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.