Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 185/12026/14-ц
провадження № 61-29978св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Медбудзабезпечення",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_4, на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року у складі судді: Перекопського М. М., та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Максюта Ж. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" (далі - ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку", банк) звернулося із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Медбудзабезпечення" (далі - ТОВ "Медбудзабезпечення") про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 05 червня 2014 року між банком та ТОВ "Метбудзабезпечення" укладено кредитний договір № KKPOG.62.98.018, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 1 589 139,68 грн зі сплатою 24 % річних за весь час користування кредитом та кінцевим терміном повернення до 04 вересня 2014 року.
Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 05 червня 2014 року між банком, ТОВ "Метбудзабезпечення" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № PX029031.7006.013. Також 05 червня 2014 року між банком, ТОВ "Метбудзабезпечення" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № PX029031.7002.022. За умовами договорів поруки поручителі взяли на себе зобов`язання відповідати перед банком за невиконання боржником своїх зобов`язань у тому ж обсязі, що і боржник.
Позичальник порушив умови кредитного договору, кредит не повернув, вимоги банку про повернення кредиту позичальником та поручителями залишені без задоволення.
ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку", з уточнення позовних вимог, просив стягнути на свою користь із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ "Медбудзабезпечення" солідарно заборгованість за кредитним договором № KKPOG.62.98.018, що утворилась станом на 28 квітня 2016 року у загальному розмірі 2 196 910,23 грн, яка складається із:
заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 399 122,73 грн;
прострочених відсотків за користування кредитом у розмірі 797 787,50 грн.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2016 року у складі судді Перекопського М. М. закрито провадження у справі у частині вимог до ТОВ "Медбудзабезпечення" та залучено ТОВ "Медбудзабезпечення" третьою особою.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір між банком та ТОВ "Метбудзабезпечення" щодо виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором, є спором між юридичними особами, який підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року позов ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" заборгованість за кредитним договором № KKPOG.62.98.018 від 05 червня 2014 року, яка утворилась станом на 28 квітня 2016 року у розмірі 2 196 910,23 грн, з яких: 1 399 122,73 грн - заборгованість за тілом кредиту; 797 787,5 грн - прострочені відсотки за користування кредитом. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позичальником не виконано зобов`язання, забезпечене порукою, а відповідачі поручилися перед банком за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, тому вимоги про стягнення заборгованості з відповідачів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2016 року у складі колегії суддів: Григорченка Е. І., Кочкової Н. О., Каратаєвої Л. О., апеляційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" відхилено. Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позовні вимоги банку до ТОВ "Метбудабезпечення" про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-745цс15.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2017 року змінено рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року та викладено другий абзац резолютивної частини рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року в наступній редакції: "Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" заборгованість за кредитним договором №ККРOG.62.98.018 від 05 червня 2014 року, яка створилась станом на 28 квітня 2016 року у розмірі 2 196 910,23 грн, з яких: 1 399 122,73 грн - заборгованість за тілом кредиту; 797 785,50 грн - прострочені відсотки за користування кредитом. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" заборгованість за кредитним договором №ККРOG.62.98.018 від 05 червня 2014 року, яка створилась станом на 28 квітня 2016 року у розмірі 2 196 910,23 грн, з яких: 1 399 122,73 грн - заборгованість за тілом кредиту; 797 785,50 грн - прострочені відсотки за користування кредитом.". В решті рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що договори поруки є чинними, заборгованість боржника є встановленою і доведеною належними та допустимим доказами, а отже наявні підстави для стягнення виниклої заборгованості і з поручителів. При зміні рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що якщо зобов`язання забезпечується кількома поручителями, які надали поруку за різними договорами поруки, то останні не несуть солідарної відповідальності перед кредитором. Посилання ОСОБА_1 на те, що сума боргу є невстановленою, не відповідає дійсності, оскільки на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції господарським судом Донецької області було ухвалене рішення про стягнення з позичальника ТОВ "Метбудзабезпечення" заборгованості за кредитним договором в тому ж розмірі, що оскарженим рішенням було стягнуто з поручителів. Аргумент апеляційної скарги про те, що відповідальність за договорами поруки не настала колегія суддів відхилила оскільки банк надсилав досудові вимоги позичальнику і поручителям про погашення заборгованості.
Аргументи учасників справи
У червні 2017 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 звернувся із касаційною скаргою у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права,просить оскаржені рішення скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не перевірили обґрунтованість розміру заборгованості; ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" не направляло вимогу поручителям про погашення ТОВ "Метбудзабезпечення", а саме ТОВ "Метбудзабезпечення" є господарюючими суб`єктами, а кредитний договір є господарським договором та встановлення заборгованості позичальника і стягнення цієї заборгованості повинно відбуватися у господарському суді. Зазначає, що суди не встановили, що банк направляв вимогу про погашення заборгованості позичальнику та поручителям із дотриманням порядку, передбаченому кредитним договором та договорами поруки.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що рішення судів першої та апеляційної інстанції оскаржуються у частині позовних вимог ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанції у касаційному порядку не оскаржуються, а тому не переглядаються.
У жовтні 2017 року ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку"подало пояснення на касаційну скаргу, у якому просить відхилити касаційну скаргу, а оскаржені судові рішення залишити без змін.
Пояснення на касаційну скаргу мотивовані тим, що факт наявності заборгованості підтверджений належними та допустимими доказами, стягнення заборгованості безпосередньо з ТОВ "Медбудзабезпечення" не впливає на права та обов`язки відповідачів як поручителів, а томурішення апеляційного суду в повній мірі відповідає нормам чинного законодавства та відсутні підстави для його скасування.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 оскаржує судові рішення з підстав порушення правил юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 5 вересня 2019 року справу повернуто на розгляд Верховного Суду у складі відповідної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що посилання скаржника на помилкове визначення судами попередніх інстанцій розміру заборгованості без судового рішення, ухваленого у порядку господарського судочинства, яким визначено суму заборгованості, свідчить про оскарження порядку дослідження доказів, а не порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції. Тому відсутні підстави для прийняття справи для продовження розгляду у Великій Палаті Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що згідно кредитного договору № KKPOG.62.98.018 від 05 червня 2014 року банк надав ТОВ "Метбудзабезпечення" (позичальник) кредитні кошти у розмірі 1 589 139,68 грн зі сплатою 24 % річних за весь час користування кредитом, кінцевий термін повернення кредиту - до 04 вересня 2014 року.
Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № KKPOG.62.98.018 від 05 червня 2014 року між банком ТОВ "Метбудзабезпечення" та ОСОБА_1 05 червня 2014 року укладено договір поруки № PX029031.7006.013. Згідно умов договору поруки поручитель взяв на себе зобов`язання відповідати перед банком за невиконання боржником своїх зобов`язань у тому ж обсязі, що і боржник.
Банк свої зобов`язання за договором виконав, надавши позичальнику кредитні грошові кошти, у розмірі встановленому кредитним договором, що підтверджується меморіальним ордером. ТОВ "Метбудзабезпечення" зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 28 квітня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 2 196 910,23 грн, з яких: 1 399 122,73 грн - заборгованість за тілом кредиту; 797 787,5 грн - прострочені відсотки за користування кредитом.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.