1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

30 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 404/2306/16-ц

провадження № 61-30210св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",

представник позивача - Винник Олексій Петрович,

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватне акціонерне товариство "Креатив",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 серпня 2016 року у складі судді Мохонько В. В. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Черненко В. В., Кіселика С. А., Письменного О. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Ощадбанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватне акціонерне товариство "Креатив" (далі - ПрАТ "Креатив"), про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 12 квітня 2011 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - ВАТ "Ощадбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Ощадбанк", і закритим акціонерним товариством "Креатив" (далі - ЗАТ "Креатив"), правонаступником якого є ПрАТ "Креатив", було укладено договір кредитної лінії № 3, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 30 березня 2016 року. На виконання умов цього договору позичальнику на підставі його заявок було надано транші у загальному розмірі 242 205 710,00 дол. США та 11 440 000,00 євро.

У пункті 2.7.1 договору кредитної лінії сторонами погоджено, що проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентних ставок: у період до 30 листопада 2014 року проценти за користування кредитом розраховуються за частиною заборгованості у гривнях у розмірі 14 % річних, за частиною заборгованості у доларах США у розмірі 10,5 % річних, за частиною заборгованості у євро у розмірі 11 % річних; починаючи з 01 грудня 2014 року проценти за користування кредитом розраховуються на основі процентних ставок: за частиною заборгованості у гривнях у розмірі 21,3 % річних, за частиною заборгованості у доларах США у розмірі 11 % річних, за частиною заборгованості у євро у розмірі 11,5 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії 12 квітня 2011 року між ВАТ "Ощадбанк" і ОСОБА_1 та між ВАТ "Ощадбанк" і ОСОБА_2 були укладені договори поруки, згідно з якими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 поручилася перед кредитором за належне виконання усіх зобов`язань ЗАТ "Креатив" у їх повному обсязі як солідарні із позичальником боржники.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за договором кредитної лінії від 12 квітня 2011 року станом на 08 червня 2016 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 182 376 855,71 дол. США, 12 788 343,65 євро та 117 167 462,43 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом у розмір 157 813 051,00 дол. США і 10 960 903,46 євро; простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 24 555 240,65 дол. США і 1 827 440,19 євро; пені за несвоєчасну сплату основного боргу у розмірі 4 191 547,13 грн; пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 102 913 835,41 грн; трьох процентів річних за несвоєчасну сплату основного боргу у розмірі 349 295,60 грн; трьох процентів річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 9 677 292,73 грн; простроченої заборгованості за комісією за резервування у розмірі 8 564,06 дол. США; пені за несвоєчасну сплату комісії за резервування у розмірі 32 866,02 грн; трьох процентів річних за несвоєчасну сплату комісії за резервування у розмірі 2 625,54 грн.

На підставі вказаного ПАТ "Ощадбанк", з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 29 червня 2016 року, просило суд: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредитної лінії від 12 квітня 2011 року, яка станом на 08 червня 2016 року складає 182 376 855,71 дол. США, 12 788 343,65 євро і 117 167 462,43 грн та стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором кредитної лінії від 12 квітня 2011 року, яка станом на 08 червня 2016 року складає 182 376 855,71 дол. США, 12 788 343,65 євро і 117 167 462,43 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ПАТ "Ощадбанк", ОСОБА_2 у серпні 2016 року пред`явив зустрічний позов про визнання поруки припиненою.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 12 квітня 2011 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії від 12 квітня 2011 року між ним і ВАТ "Ощадбанк" було укладено договір поруки. Вказував, що у цьому договорі не було визначено строк його дії, а формулювання у договорі, що "порука діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань" є таким, що не відповідає вимога закону.

У пункті 4.3 розділу 4 "Припинення поруки" договору поруки від 12 квітня 2011 року визначено, що порука припиняється у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Вказував, що додатковими угодами до договору кредитної лінії від 12 квітня 2011 року були внесені зміни, зокрема, встановлено нові розміри процентів за користування кредитом за відповідні періоди не в процентному співвідношенні, а у твердій грошовій сумі, встановлені строки погашення таких процентів, що призвело до збільшення його відповідальності як поручителя. Однак ці зміни основного зобов`язання не були погоджені з ним, оскільки додаткові угоди до договору кредитної лінії укладені без його згоди, крім того, ці зміни не були відображені у відповідних додаткових угодах до договору поруки.

На підставі вказаного ОСОБА_2 просив суд визнати припиненими відносини поруки, що виникли з договору поруки від 12 квітня 2011 року, укладеного між ним та ВАТ "Ощадбанк", правонаступником якого є ПАТ "Ощадбанк".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 серпня 2016 року позов ПАТ "Ощадбанк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Ощадбанк" заборгованість за договором кредитної лінії від 12 квітня 2011 року, яка станом на 08 червня 2016 року складає 182 376 855,71 дол. США, 12 788 343,65 євро та 117 167 462,43 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом у розмір 157 813 051,00 дол. США і 10 960 903,46 євро; прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 24 555 240,65 дол. США і 1 827 440,19 євро; пеня за несвоєчасну сплату основного боргу у розмірі 4 191 547,13 грн; пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 102 913 835,41 грн; три проценти річних за несвоєчасну сплату основного боргу у розмірі 349 295,60 грн; три проценти річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 9 677 292,73 грн; прострочена заборгованість за комісією за резервування у розмірі 8 564,06 дол. США; пеня за несвоєчасну сплату комісії за резервування у розмірі 32 866,02 грн; три проценти річних за несвоєчасну сплату комісії за резервування у розмірі 2 625,54 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ощадбанк" заборгованість за договором кредитної лінії від 12 квітня 2011 року, яка станом на 08 червня 2016 року складає 182 376 855,71 дол. США, 12 788 343,65 євро та 117 167 462,43 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом у розмір 157 813 051,00 дол. США і 10 960 903,46 євро; прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 24 555 240,65 дол. США і 1 827 440,19 євро; пеня за несвоєчасну сплату основного боргу у розмірі 4 191 547,13 грн; пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 102 913 835,41 грн; три проценти річних за несвоєчасну сплату основного боргу у розмірі 349 295,60 грн; три проценти річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 9 677 292,73 грн; прострочена заборгованість за комісією за резервування у розмірі 8 564,06 дол. США; пеня за несвоєчасну сплату комісії за резервування у розмірі 32 866,02 грн; три проценти річних за несвоєчасну сплату комісії за резервування у розмірі 2 625,54 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь держави по 37 738 870,27 грн судового збору з кожного.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до статей 526, 530, 554 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору, тому, встановивши, що основне зобов`язання за кредитним договором не виконано, суд стягнув заборгованість солідарно з позичальника і поручителя. Розмір заборгованості відповідає вимогам закону та умовам договору. Підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 і визнання поруки припиненою немає, оскільки судом установлено, що вимоги до поручителів були пред`явлені з дотримання строків, встановлених частиною четвертою статті 559 ЦК України. Твердження заявника, що внаслідок укладення між позичальником і позикодавцем додаткових угод до договору кредитної лінії було збільшено обсяг його відповідальності як поручителя є безпідставним, оскільки у пункті 1.1 договору поруки сторонами було погоджено, що поручитель зобов`язується перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язання за кредитним договором, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 серпня 2016 року залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 83 026 120,91 грн.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відповідно до статей 526, 530, 554 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору. Встановивши, що основне зобов`язання за кредитними договорами не виконано, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув заборгованість за цими договорами з поручителів, визнавши, що розмір заборгованості відповідає вимогам закону та умовам договору. При цьому судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, оскільки підстав, визначених у статті 559 ЦК України, для припинення поруки судом не установлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Ощадбанк" відмовити, а його зустрічний позов - задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу, надано строк для подання заперечення на касаційну скаргу і відстрочено сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 04 червня 2019 року № 504/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не врахували, що додатковими угодами до договору кредитної лінії від 12 квітня 2011 року були внесені зміни, зокрема, встановлено нові розмірі процентів за користування кредитом за відповідні періоди не в процентному співвідношенні, а у твердій грошовій сумі, встановлені строки погашення таких процентів, що призвело до збільшення його відповідальності як поручителя. При цьому своєї згоди на вказану зміну основного зобов`язання поручитель не давав, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК України свідчить про припинення поруки ОСОБА_2 за договором кредитної лінії від 12 квітня 2011 року.

Судами при визначенні заборгованості кредитної лінії не було застосовано положення статей 232, 233 ГК України та помилково визначено суму заборгованості в іноземній валюті.

Крім того, суди не звернули увагу, що договір поруки всупереч вимогам сімейного законодавства був укладений без згоди його дружини.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2019 року ПАТ "Ощадбанк" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12 квітня 2011 року між ВАТ "Ощадбанк", правонаступником якого є ПАТ "Ощадбанк", і ЗАТ "Креатив", правонаступником якого є ПрАТ "Креатив", було укладено договір кредитної лінії № 3, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 30 березня 2016 року.

На виконання умов цього договору позичальнику на підставі його заявок було надано транші у загальному розмірі 242 205 710,00 дол. США та 11 440 000,00 євро.

У пункті 2.7.1 договору кредитної лінії сторонами погоджено, що проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентних ставок: у період до 30 листопада 2014 року проценти за користування кредитом розраховуються за частиною заборгованості у гривнях у розмірі 14 % річних, за частиною заборгованості у доларах США у розмірі 10,5 % річних, за частиною заборгованості у євро у розмірі 11 % річних; починаючи з 01 грудня 2014 року проценти за користування кредитом розраховуються на основі процентних ставок: за частиною заборгованості у гривнях у розмірі 21,3 % річних, за частиною заборгованості у доларах США у розмірі 11 % річних, за частиною заборгованості у євро у розмірі 11,5 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії, 12 квітня 2011 року між ВАТ "Ощадбанк" і ОСОБА_1 та між ВАТ "Ощадбанк" і ОСОБА_2 були укладені договір поруки, згідно з якими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 поручилася перед кредитором за належне виконання усіх зобов`язань ЗАТ "Креатив" у їх повному обсязі як солідарні із позичальником боржники.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за договором кредитної лінії від 12 квітня 2011 року станом на 08 червня 2016 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 182 376 855,71 дол. США, 12 788 343,65 євро та 117 167 462,43 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом у розмір 157 813 051,00 дол. США і 10 960 903,46 євро; простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 24 555 240,65 дол. США і 1 827 440,19 євро; пені за несвоєчасну сплату основного боргу у розмірі 4 191 547,13 грн; пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 102 913 835,41 грн; трьох процентів річних за несвоєчасну сплату основного боргу у розмірі 349 295,60 грн; трьох процентів річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 9 677 292,73 грн; простроченої заборгованості за комісією за резервування у розмірі 8 564,06 дол. США; пені за несвоєчасну сплату комісії за резервування у розмірі 32 866,02 грн; трьох процентів річних за несвоєчасну сплату комісії за резервування у розмірі 2 625,54 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

У частині першій статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу).

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.


................
Перейти до повного тексту