Постанова
Іменем України
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 307/1680/16-ц
провадження № 61-30548св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Біловарська сільська рада Тячівського району Закарпатської області, ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 січня 2017 року у складі судді Розман М. М. та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 07 червня 2017 року в складі колегії суддів: Куштана Б. П., Кожух О. А., Мацунича М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Біловарської сільської ради Тячівського району Закарпатської області (далі - Біловарська сільська рада), ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, про визнання незаконною бездіяльності Біловарської сільської ради щодо неприйняття рішення, визнання незаконним та скасування рішення Біловарської сільської ради.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що вона 09 квітня 2016 року звернулась до Біловарської сільської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2189 га, яка складається із земельної ділянки площею 0,11 га, яка перебуває у користуванні її батька з 1994 року та земельної ділянки площею 0,10 га, виділеної рішенням Біловарської сільської ради від 22 червня 1995 року для будівництва житлового будинку ОСОБА_4, який помер в 2010 році, не розпочавши будівництво.
Однак за заявою ОСОБА_2, яка діяла в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 (сина ОСОБА_4 ), рішенням позачергової сесії VII скликання Біловарської сільської ради № 47 від 20 травня 2016 року останньому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га, яка раніше була виділена ОСОБА_4 у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку. При цьому рішення за заявою позивача не було прийняте.
Вважаючи такі дії і рішення органу місцевого самоврядування незаконними, позивач просила визнати незаконною бездіяльність Біловарської сільської ради, яка полягає в ухиленні від розгляду її заяви від 09 квітня 2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2189 га по АДРЕСА_2, та зобов`язати цей орган місцевого самоврядування на черговій сесії розглянути вказану заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Крім того, просила визнати незаконним та скасувати рішення позачергової сесії VII скликання Біловарської сільської ради № 47 від 20 травня 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 07 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не доведено наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що у позивача відсутнє порушене право, є помилковими. Біловарська сільська рада бездіяльністю, шляхом утримання від голосування за питання порядку денного, в тому числі про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою, порушила її конституційне право на набуття земельної ділянки у власність.
Крім того, вказала, що спірною земельною ділянкою протягом 14 років фактично володіє її сім`я, на підставі усної домовленості. Заявник наголошує, що оскаржуване рішення щодо надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 сількою радою приймалось в нетиповий спосіб: нарада депутатів перед голосуванням проходила в окремій адмінбудівлі, а не відкрито.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано цивільну справу з суду першої інстанції.
На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України 24 травня 2018 року справа передана до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09 квітня 2016 року ОСОБА_1 подала до Біловарської сільської ради заяву про надання дозволу на виготовлення проекту відводу із землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність площею 0,2189 га для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 .
Згідно з листом-відповіддю указаної сільської ради з приводу заяви ОСОБА_1 від 09 квітня 2016 року про дозвіл на виготовлення проекту відводу із землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 загальною площею 0.2189 га рішення не прийнято.
15 квітня 2016 року ОСОБА_2 як представник неповнолітнього ОСОБА_3 також подала до Біловарської сільської ради заяву про виділення земельної ділянки площею 0,10 га в урочищі Замогилка, яка була раніше (22 червня 1995 року) виділена батькові неповнолітнього - ОСОБА_4 Останній при цьому виготовив будівельний паспорт й отримав дозвіл на виконання будівельних робіт, однак ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Рішенням Біловарської сільської ради № 47 від 20 травня 2016 року надано ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_2 у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
У постанові від 27 березня 2019 року Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду цивільної справи № 206/4712/17 (касаційне провадження № 14-96цс19) дійшла таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом, до адміністративних судів могли бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.