ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2019 року
Київ
справа №821/3597/15-а
адміністративне провадження №К/9901/42514/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В. та судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Національний банк України про визнання неправомірним рішення, зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Танасогло Т.М., Бойка А.В. та Яковлєва О.В. від 06 червня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", відповідач - 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач - 2), третя особа - Національний банк України (далі - НБУ, третя особа), в якому просила:
- визнати неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 17 лютого 2015 року № 023-21061-170215 "Лояльний", укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк";
- зобов`язати Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу (депозиту) від 17 лютого 2015 року № 023-21061-170215;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 згідно договору банківського вкладу (депозиту) від 17 лютого 2015 року № 023-21061-170215.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що всупереч вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ОСОБА_1 не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки відсутні визначені цим Законом підстави для визнання договору нікчемним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) від 17 лютого 2015 року № 023-21061-170215 "Лояльний", укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк"; визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" щодо невключення ОСОБА_1 у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № 023-21061-170215 від 17 лютого 2015 року; зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу (депозиту) від 17 лютого 2015 року № 023-21061-170215. Решту позовних вимог залишено без задоволення.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США № 019-21061-170215 від 17 лютого 2015 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 є протиправними, відтак, Уповноваженою особою Фонду безпідставно невключено ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" задоволено, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Задовольняючи апеляційну скаргу, колегія суддів суду апеляційної інстанції виходила з того, що спірний договір № 023-21061-170215 від 17 лютого 2015 року був укладений під час встановлених постановою Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ обмежень на укладення депозитних договорів з фізичними особами з підстав віднесення банку до проблемних, яка була обов`язкова до виконання, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про правомірність дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" щодо застосування наслідків нікчемності до укладеного договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року та залишити у силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2016 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 30 червня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 821/3597/15, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року в адміністративній справі № 821/3597/15 суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Разом із запереченням на касаційну скаргу ОСОБА_1 Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" подано клопотання про розгляд справи у касаційному порядку у судовому засіданні за участю відповідача, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір № 023-21061-170215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США.
За умовами вказаного договору сума вкладу складає 2 700 доларів США 00 центів.
17 лютого 2015 року на зазначений особовий рахунок були зараховані кошти у сумі 2 700 доларів США, які надійшли з рахунку від ОСОБА_2, що підтверджується платіжним дорученням № 45981255.
Відповідно до постанови правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".
23 вересня 2015 року представником ПАТ "Дельта Банк" на адресу позивача - ОСОБА_1 було скеровано повідомлення про нікчемність правочину № 8821/2240, яким повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 17 лютого 2015 року № 023-21061-170215 відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 жовтня 2015 року прийнято рішення № 181 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
05 жовтня 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет розмістив оголошення для вкладників: "У зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 02 жовтня 2015 року № 181 "Про початок ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" Фонд з 08 жовтня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що Уповноваженою особою Фонду не доведено, що правочин, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк", має ознаки нікчемності, визначені пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відтак, у відповідача відсутні законні підстави для невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок Фонду.
Також скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки тому, що постанова Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ, якою запроваджено обмеження на укладення депозитних договорів з фізичними особами, становить банківську таємницю, внаслідок чого не могла бути відомою позивачу.
Від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якій зазначається, що рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року - без змін.
Від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" надійшло заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якій просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року - залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку ОСОБА_1, відкритому відповідно до договору банківського вкладу № 023-21061-170215 від 17 лютого 2015 року, знаходилась сума 2 700 доларів США. 17 лютого 2015 року на зазначений особовий рахунок були зараховані кошти від ОСОБА_2 .
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.