ПОСТАНОВА
Іменем України
08 листопада 2019 року
Київ
справа №2-а-3229/2007/0206
адміністративне провадження №К/9901/10587/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року (суддя - Сторчак В.Ю.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини А2339
про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок, -
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2007 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Замостянського районного суду м. Вінниці з позовом до Військової частини А2339 (далі - відповідач) про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_2 зазначив, що йому, як військовослужбовцю, відповідачем не виплачена грошова компенсація за недоотриманий пайок з 11.03.2000 по 01.04.2007 у розмірі 33835,60 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 24.04.2007 позов задоволено, стягнуто з Військової частини А2339 на користь ОСОБА_1 компенсацію за неотриманий продовольчий пайок за період з 11.03.2000 по 01.04.2007 у розмірі 33835,60 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що військовою частиною порушені права позивача, що виразилось у невидачі передбаченого законодавством продовольчого пайка, що є порушенням ст. 22 Конституції України, ст. 16 Закону України "Про Збройні Сили України", Постанови Кабінету Міністрів України №316 від 12.03.1996.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, зазначив, що оскаржувану постанову Замостянського районного суду м. Вінниці ухвалено 26 квітня 2007 року. Копію цієї постанови 17.05.2007 отримано відповідачем - Військовою частиною А 2339, що підтверджується вхідним штампом №500. При цьому, апеляційну скаргу Міністерство оборони України подає 28.01.2016, тобто після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення. Доказів на обґрунтування причин пропуску строку подачі апеляційної скарги апелянтом не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
Міністерство оборони України (далі - скаржник) у березні 2016 року звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що Міністерство оборони України не було стороною у справі. Копію судового рішення було отримано 28.01.2016. Вважає, що судове рішення було проголошено для Міністерства оборони України шляхом отримання копії судового рішення. Тому передбачений абзацом третім ч. 4 ст. 189 КАС України рік з моменту оголошення судового рішення спливає в січні 2017 року, а апеляційна скарга подана в передбачений КАС України десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Також вважає, що суд апеляційної інстанції застосував положення абзацу третього ч. 4 ст. 189 КАС України, які не підлягали застосуванню до спірних правовідносин. У наданих поясненнях скаржник також зазначив, що оскільки Військова частина А2339 (військовий госпіталь) утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству оборони України, то стягнення коштів з рахунків госпіталю в примусовому порядку безпосередньо стосується і інтересів Міністерства оборони України та негативно впливає на якість виконання покладених на нього завдань.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 24.04.2007 задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини А2339 про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок, стягнуто з Військової частини А2339 на користь ОСОБА_1 компенсацію за неотриманий продовольчий пайок за період з 11.03.2000 по 01.04.2007 у розмірі 33835,60 грн.
17 травня 2007 року Військовою частиною А 2339 отримано копію постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 квітня 2007 року.
27 січня 2015 року Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Частинами 1 і 5 ст. 167 КАС України передбачено, що судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Особа, яка бере участь у справі, а також особа, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов`язки, може отримати в суді, де знаходиться адміністративна справа, копію рішення, що є в матеріалах цієї справи, ухваленого адміністративним судом будь-якої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.