ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2019 року
Київ
справа №826/2216/16
адміністративне провадження №К/9901/29165/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2017 року у складі судді Шулежка В.П. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П., Твердохліб В.А. у справі № 826/2216/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. (надалі по тексту - відповідач) щодо невключення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн;
- визнати протиправними дії відповідача щодо включення кредиторських вимог позивача у розмірі 22 927 349 грн 77 коп. до сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідно до ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- зобов`язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту - Фонд) додаткову інформацію про позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування у розмірі 12 090 грн 87 коп. за рахунок Фонду (в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн);
- зобов`язати внести пропозицію щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів шляхом включення кредиторських вимог позивача у розмірі 22 922 912 грн 94 коп. до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідно до ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2017 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн.
Визнано протиправними дії відповідача щодо включення кредиторських вимог ОСОБА_1 у розмірі 22 927 349,77 грн. до сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідно до ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Зобов`язано відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування у розмірі 12 090,87 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (в межах гарантованої суми відшкодування -200 000 грн.).
Зобов`язано відповідача внести пропозицію щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів шляхом включення кредиторських вимог ОСОБА_1 у розмірі 22 922 912,94 грн. до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідно до ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідно до наданої позивачу довідки про наявність рахунків в АТ "Дельта Банк" № 05-2971328 від 07.05.2015 зазначено про облік грошових коштів за договорами банківського вкладу № 00009009910380 від 13.01.2015 та № 10006009900372 від 13.01.2015 саме на депозитних рахунках, які відкрито відповідно до вказаних договорів, а не поточних рахунках, які відкрито на звичайних умовах. Вказані обставини свідчать про невиконання банком заяви Позивача від 06 лютого 2015 року про дострокове припинення договорів банківського вкладу № 00009009910380 від 13.01.2015 та № 100006009900372 від 13.01.2015 та здійснення обліку грошових коштів саме на депозитних рахунках, відкритих на індивідуальних умовах.
Крім того вказано, що судами не враховано, що виплата позивачу, як вкладнику, відшкодування в загальному розмірі 187909,13 грн. була виплачена на підставі інших договорів, які були укладені з АТ "Дельта Банк" на загальних умовах.
Відзиву на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 08.01.2014 між позивачем та ПАТ "Дельта банк" укладено Договір №001-09508-080114 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, та відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні.
Крім того, 08.01.2014 між позивачем та ПАТ "Дельта банк" укладено Договір № 007-09508-080114 на відкриття за обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, та відкрито поточний рахунок № НОМЕР_3 доларах США.
У подальшому, між позивачем та ПАТ "Дельта банк" укладено Договір банківського вкладу (депозиту) № 10006009900372 від 13.01.2015 на розміщення вкладу у сумі 12 300 000 грн. до 18.01.2016.
Процентна ставка згідно умов вказаного договору становили 13 % річних (у разі, якщо даний договір є діючим на кінець кожного календарного місяця строку залучення Вкладу, а також на дату закінчення строку залучення Вкладу, то розмір процентної ставки збільшується за фактичну кількість днів кожного календарного місяця на 12,5 % річних для вкладів у гривні, починаючи з моменту зарахування вкладу на рахунок) строком до 18.01.2016. На виконання умов вказаного договору позивачу відкрито вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_4 .
Також, між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" 13.01.2015 укладено Додаткову угоду №1 до Договору банківського вкладу (депозиту) № 10006009900372 від 13.01.2015, якою, зокрема, передбачено, що сторони домовились викласти пункт 1.4 статті договору в наступній редакції: " 1.4. Процентна ставка на суму Вкладу становить 15,25% річних", "сторони домовились, що п. 2.10 Договору до відносин Сторін, що виникають на підставі Договору (з урахуванням умов цієї Додаткової угоди), не застосовується з моменту підписання Сторонами цієї Додаткової угоди".
Окрім того, відповідно до додаткової угоди Сторони домовилися доповнити статтю 2 Договору пунктом 2.11. "Підписанням цього Договору Вкладник підтверджує свої розуміння та ознайомлення з тим, що у випадку встановлення розміру процентної ставки за Вкладом на індивідуальних умовах або отримання інших фінансових привілеїв від Банку за цим Договором, передання Банку в заставу майнових прав вимоги Вкладу для забезпечення зобов`язань перед Банком як Вкладника, так і будь-яких інших третіх осіб, що виникають на підставі інших правочинів, укладених між Банком та Вкладником/будь-якими третіми особами, а також у випадку настання інших законодавчо передбачених обставин, за наявності яких Фондом не здійснюється відшкодування коштів за Вкладом, гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за Вкладом відповідно до цього Договору".
Так, згідно п. 2.10 Договору №10006009900372 від 13.01.2015 Вкладник підтверджує, що Банк до укладення цього договору з Вкладником надав Вкладнику інформацію, зазначену в статті 26 Закону №4452-VI, щодо умов гарантування Фондом за цим Вкладом. Сума граничного розміру відшкодування коштів за цим Вкладом, включаючи відсотки, не може бути більшою граничного розміру відшкодування коштів, що становить 200 тисяч грн. одного вкладника в одному банку.
Крім того, 13.01.2015 між позивачем та ПАТ "Дельта банк" укладено Договір банківського вкладу (депозиту) № 00009009910380 на розміщення вкладу у сумі 422 586, 87 доларів США за процентною ставкою 5,5 % річних (у разі, якщо даний договір є діючим на кінець кожного календарного місяця строку залучення Вкладу, а також на дату закінчення строку залучення Вкладу, то розмір процентної ставки збільшується за фактичну кількість днів кожного календарного місяця на 6 % річних для вкладів у доларах США, починаючи з моменту зарахування вкладу на рахунок) строком до 18 січня 2016 року та відкрито вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_6 .
Між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" також укладено Додаткову угоду № 1 від 13.01.2015 до Договору №00009009910380 від 13.01.2015, якою, зокрема, передбачено, що сторони домовились викласти пункт 1.4 статті 1 Договору в наступній редакції: "Процентна ставка на суму Вкладу становить 6,75%) річних", "сторони домовились, що п.2.10 Договору до відносин Сторін, що виникають на підставі Договору (з урахуванням умов цієї Додаткової угоди), не застосовується з моменту підписання Сторонами цієї Додаткової угоди".
Так, згідно п. 2.10 Договору № 00009009910380 від 13.01.2015 банківського вкладу (депозиту) Вкладник підтверджує, що Банк до укладення цього Договору з Вкладником надав Вкладнику інформацію, зазначену в статті 26 Закону № 4452- VІ, щодо умов гарантування Фондом за цим Вкладом. Сума граничного розміру відшкодування коштів за цим Вкладом, включаючи відсотки, не може бути більшою граничного розміру відшкодування коштів, що становить 200 тис. грн. одного вкладника в одному банку.
Окрім того, відповідно до додаткової угоди Сторони домовилися доповнити статтю 2 Договору пунктом 2.11. "Підписанням цього Договору Вкладник підтверджує свої розуміння та ознайомлення з тим, що у випадку встановлення розміру процентної ставки за Вкладом на індивідуальних умовах або отримання інших фінансових привілеїв від Банку за цим Договором, передання Банку в заставу майнових прав вимоги Вкладу для забезпечення зобов`язань перед Банком як Вкладника, так і будь-яких інших третіх осіб, що виникають на підставі інших правочинів, укладених між Банком та Вкладником/будь-якими третіми особами, а також у випадку настання інших законодавчо передбачених обставин, за наявності яких Фондом не здійснюється відшкодування коштів за Вкладом, гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за Вкладом відповідно до цього Договору".
Позивач 06.02.2015 звернувся до ПАТ "Дельта Банк" із заявою про дострокове розірвання депозитів (договорів банківського вкладу (депозиту)) № 00009009910380 від 13.01.2015 у доларах США та № 10006009900372 від 13.01.2015 у гривнях.
Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення № 51 про запровадження з 03.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду.
Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.
Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015.
У подальшому виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №71 від 08.04.2015 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно якого тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 до 02.09.2015 включно.
Окрім того, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 №181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.
На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд розпочне виплати вкладникам АТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08.10.2015.
Так, протягом дії тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" позивачу виплачено 187 909 грн 13 коп. (100 000 грн 37 коп. згідно заяви на видачу готівки № 31 від 22.06.2015 та 87 908 грн 76 коп. згідно заяви на видачу готівки № 32 від 22.06.2015).
При цьому, згідно довідки від 19.01.2016 №05-3224882. позивача включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Дельта Банк" на суму 22 935 003 грн 81 коп., в тому числі в 4 чергу - 7 654 грн 04 коп.;, в 7 чергу - 22 927 349 грн 77 коп., загальна акцептована сума кредиторських вимог становить 22 935 003 грн 81 коп.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невключення до переліку вкладників суми у розмірі 12 090 грн 87 коп. (в межах гарантованої суми відшкодування 200 000 грн), та включення акцептованих вимог позивача до 7 черги кредиторів позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що договори банківського рахунку не містять застережень щодо негарантування Фондом коштів на поточних рахунках, а підстави, передбачені частиною четвертою ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (випадки, коли вклади не гарантуються та не відшкодовуються),у даному випадку відсутні, тому позивач мав бути включений до переліку вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду в межах гарантованої суми відшкодування 200 000 грн, а решта суми повинна бути включена до четвертої черги акцептованих вимог кредиторів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій щодо включення кредиторських вимог позивача у розмірі 22 927 349 грн 77 коп. до сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів та зобов`язання внести пропозицію щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів шляхом включення кредиторських вимог позивача у розмірі 22 922 912 грн 94 коп. до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідно до ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.