ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2019 року
Київ
справа №816/327/17
адміністративне провадження №К/9901/42/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року (суддя Канигіна Т.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року (колегія суддів: Макаренко Я.М., Шевцова Н.В., Мінаєва О.М.) в справі № 816/327/17 за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просив суд: скасувати рішення заступника Кременчуцького об`єднаного УПФУ № 81 від 02.12.2016; скасувати рішення заступника Кременчуцького об`єднаного УПФУ № 90 від 13.12.2016.
В обґрунтування адміністративного позову ОСОБА_1 вказав, що оскаржувані рішення прийняті на підставі пункту 2 частини дев`ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", проте, за твердженням позивача, вказана норма на момент прийняття рішень втратила чинність.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій та пені винесені на підставі частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в той час, коли частина 9 статті 106 Закону № 1058 виключена на підставі Закону № 2464-VI від 08 липня 2010 року, тобто до правовідносин застосовано норму, що не діяла. Крім того посилається, на те, що судами помилково встановлено дату виникнення зобов`язання 24.02.2009, а тому, як наслідок помилково обраховано фінансові санкції та пеня.
У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин ФОП ОСОБА_1 був платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
02.12.2016 Кременчуцьким об`єднаним УПФУ прийнято рішення № 81 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду, відповідно до якого до ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини дев`ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховано пеню в розмірі 59749,00 грн за період з 24.02.2009 по 07.11.2016.
13.12.2016 Кременчуцьким об`єднаним УПФУ прийнято рішення № 90 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду, відповідно до якого до ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини дев`ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховано пеню в розмірі 125724,48 грн за період з 24.02.2009 по 12.12.2016.
Позивачем оскаржувалися вказані рішення в адміністративному порядку до ГУПФУ в Полтавській області, проте скарги залишені без задоволення.
Не погоджуючись з рішеннями Кременчуцького ОУПФ, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким і погодився апеляційний суд, виходили з того, що на підставі абзацу п`ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Відтак, відповідачем правомірно нараховано фінансові санкції на підставі ч. 9 ст. 106 Закону №1058 за несвоєчасну сплату страхових внесків.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058), загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 визначено, що страхувальник зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно із ч. 3 ст. 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідальність за несвоєчасність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування несе страхувальник - роботодавець.
Також судами встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області 10.02.2009 за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, прийняті рішення №№ 47, 48, 49, якими нараховані фінансові санкції ФОП ОСОБА_1 на загальну суму фінансових санкцій 70688,94 грн.