ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2019 року
Київ
справа №682/345/16-а
адміністративне провадження №К/9901/43011/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Славутської міської ради Хмельницької області на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2017 року (суддя Зеленська В.І.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (колегія суддів: Ватаманюк Р.В., Сторчак В.Ю., Мельник -Томенко Ж.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Славутської міської ради Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
В лютому 2016 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправними та скасувати пп.1.4 пункту 1 рішення Славутської міської ради Хмельницької області № 15.1-42/2014 від 29.05.2014 про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 та п . 2 рішення Славутської міської ради Хмельницької області від 27.02.2015 № 28.5-50/2015 про внесення змін до пп.1.4 пункту 1 рішення Славутської міської ради Хмельницької області № 15.1-42/2014 від 25.05.2014 "Про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою" гр. ОСОБА_1 .
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.03.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що співвласниками багатоквартирного будинку не реалізовано право на прибудинкову територію, відсутня державна реєстрація права постійного користування, а відтак відповідач як орган місцевого самоврядування має право на розпорядження відповідною земельною ділянкою.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження.
Справу передано до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
У зв`язку з відсутністю від всіх учасників справи клопотань про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що 25.05.2014 пп.1.4 пункту 1 рішення Славутської міської ради № 15.1-42/2014 ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею до 40 кв.м по АДРЕСА_1 для будівництва гаража.
27.02.2015 Славутська міська рада пунктом 2 рішення сесії шостого скликання № 28.5-50/2015 внесла зміни по пп.1.4 п. 1 рішення Славутської міської ради № 15.1-42/2014, збільшивши площу земельної ділянки для будівництва гаража ОСОБА_1 до 50 кв.м.
В подальшому постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області у справі №682/3067/15-а від 13.11.2015 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Славутської міської ради Хмельницької області про визнання протиправним п. 10 рішення Славутської міської ради Хмельницької області №10.1-56/2015 від 28.08.2015, яким відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею до 18 кв.м по АДРЕСА_1 для будівництва добудови до квартири НОМЕР_1 з наступною передачею користування на умовах суперфіцію. В задоволенні позову відмовлено з підстав, що суб`єктом права власності чи користування прибудинковою територією є об`єднання власників багатоквартирного будинку, інші юридичні та фізичні особи не входять до переліку суб`єктів права власності на прибудинкову територію.
Отже, фактично позивач поєднує реалізацію права на землю на прибудинковій території для будівництва гаража та добудови, вирішені на її користь у різні правові способи (наданням права рішенням органу місцевого самоврядування та в судовому порядку), але вважає порушеним порядок передачі землі, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, в тому числі власне їй - ОСОБА_1 , частини спільної земельної ділянки, яка передається у власність чи користування співвласникам багатоквартирного будинку. Відтак вважає, що Славутська міська рада прийняла завідомо протиправне рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража площею до 50 кв.м. з подальшою передачею їй у власність, чим спричинила шкоду інтересам позивача, в тому числі майнову, так як виготовлення проекту землеустрою на підставі протиправного рішення коштувало позивачці 1 887 грн. Тому позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходив з того, Славутська міська рада не наділена повноваженнями розпоряджатися прибудинковою територією шляхом надання дозволу на виготовлення проектної документації із землеустрою для індивідуальної забудови одного із співвласників багатоквартирного будинку.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно частин першої-третьої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.