ПОСТАНОВА
Іменем України
08 листопада 2019 року
Київ
справа №826/25278/15
адміністративне провадження №К/9901/45623/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., суддів Саприкіної І.В., Чиркіна С.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 826/25278/15 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання незаконним та скасування розпорядження, за касаційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва (у складі судді Качура І.А.) від 28 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року (колегія у складі суддів Бабенка К.А., Кузьменка В.В., Степанюка А.Г.)
ВСТАНОВИВ:
I. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - відповідач, Нацкомфінпослуг), в якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача про застосування заходу впливу до позивача № 2595 від 27 жовтня 2015 року.
2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
3. У касаційній скарзі позивач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким задовольнити позов.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 лютого 2015 року між позивачем (страховиком) та ОСОБА_1 (страхувальником) укладено договір страхування наземного транспорту за №206-00003-15. Предметом страхування є транспортний засіб - автомобіль марки "VOLKSWAGEN TOUAREG", 2009 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ; страхова сума складає 700 000,00 грн; сума загальної страхової премії - 34 510,00 грн; безумовна франшиза - 49 000,00 грн.
5. 23 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (добровільне страхування наземного транспорту (крім залізничного) №17528/15 у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 21 березня 2015 року за участю застрахованого транспортного засобу.
6. Як вбачається із звіту "Про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу VW TOUAREG, державний номер НОМЕР_1 " №320 /15 від 29 квітня 2015 року, складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на підставі виконаних досліджень та рекомендацій, вартість відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу становить 1 053 182,28 грн, ринкова вартість дорівнює 927 194,08 грн.
7. Крім цього, у вказаному звіті зазначено, що вартість пошкодженого транспортного засобу (VW TOUAREG, державний номер НОМЕР_1 ) становить 317 800,00 грн.
8. Позивачем складено страхові акти №17464/206 від 26 червня 2015 року та №17467/206 від 07 липня 2015 року, якими визначено суми виплат страхового відшкодування, а саме: 25 886,00 грн та 135 814,00 грн відповідно.
9. 09 липня 2015 року через систему Аваль-Експресс на рахунок ОСОБА_1 позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 135 814,00 грн.
10. За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 щодо неналежного виконання позивачем зобов`язань за договором страхування наземного транспорту №206-00003-15 від 05 лютого 2015 року та порушення ним вимог законодавства про фінансові послуги відповідачем складено акт "Про правопорушення, вчинені Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "Індіго" на ринку фінансових послуг" №721/13-15/13/6 від 07 жовтня 2015 року.
11. Перевіркою встановлено порушення позивачем частини 2 статті 20 Закону України "Про страхування" щодо невиконання страховиком інших обов`язків, передбачених умовами договору страхування; пункту 2.15 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 40 від 28 серпня 2003 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 року за № 805/8126, щодо недотримання обов`язків страховика, визначених статтею 20 Закону України "Про страхування".
12. Позивачем подано заперечення на зазначений акт, в яких страховик просив обставини, викладені в акті "Про правопорушення, вчинені Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "Індіго" на ринку фінансових послуг" №721/13-15/13/6 від 07 жовтня 2015 року, не вважати порушенням законодавства про страхування та прийняти рішення про закриття справи.
13. На підставі зазначених порушень відповідачем прийнято розпорядження № 2595 "Про застосування заходу впливу до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"", яким зобов`язано позивача усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про їх усунення з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 17 листопада 2015 року.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
14. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вищезазначеним договором страхування при повній конструктивній загибелі транспортного засобу передбачено застосування коефіцієнту пропорційності саме щодо фактичного розміру збитку, а не визначеної договором страхування страхової суми.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Позивач у касаційній скарзі наголошує на тому, що ним не порушено Закон України "Про страхування" та ліцензійні умови провадження страхової діяльності, а тому розпорядження відповідача про застосування заходу впливу до позивача №2595 від 27 жовтня 2015 року є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
16. Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
18. Як встановлено судами, оспорюване розпорядження Нацкомфінпослуг прийнято на підставі акта про порушення позивачем законодавства у сфері фінансових послуг №721/13-15/13/6 від 07 жовтня 2015 року, яким встановлено порушення позивачем умов договору при розрахунку суми страхового відшкодування, що свідчить про порушення вимог законодавства у сфері фінансових послуг, а саме: частини 2 статті 20 Закону України "Про страхування" щодо невиконання страховиком інших обов`язків, передбачених умовами договору страхування, та пункту 2.15 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 40 від 28 серпня 2003 року і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України № 805/8126 від 15 вересня 2003 року, щодо недотримання обов`язків страховика, визначених статтею 20 Закону України "Про страхування".
19. Відповідно до пунктів 10, 12 частини 1 статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" № 2664-III від 12 липня 2001 року (надалі - Закон № 2664-III) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення; надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов`язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.
20. Статтею 39 Закону № 2664-III передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону; Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.