ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2019 року
Київ
справа №348/1472/17
адміністративне провадження №К/9901/22216/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.08.2017 (в складі головуючої судді Флоряк Д.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 (в складі: головуючого судді - Яворського І.О., суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.) у справі №348/1472/17 за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
В липні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, просив:
- визнати неправомірними дії Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України івано-Франківської області (далі - Надвірнянське ОУПФУ) щодо неврахування при розрахунку пенсії сум районного коефіцієнта та північної надбавки за періоди його роботи в районах Крайньої Півночі;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з врахуванням районного коефіцієнта та північної надбавки, починаючи з 30.06.2013.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2017 року позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії за період з 30.06.2013 по 19.01.2017 залишено без розгляду.
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Надвірнянського ОУПФУ щодо неврахування при розрахунку позивачу пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував у Закритому акціонерному товаристві "Промспецстрой" м. Новий Уренгой Ямало-Ненецького автономного округу.
Зобов`язано відповідача здійснити з 20.01.2017 перерахунок та виплату недоплачених ОСОБА_1 сум пенсії з врахуванням розміру заробітної плати з районним коефіцієнтом та північною надбавкою, яку він отримував у Закритому акціонерному товаристві "Промспецстрой" м.Новий Уренгой Ямало-Ненецького автономного округу з 17 вересня 2007 року по 31 серпня 2013 року на підставі довідок про заробітну плату №№ 27-Б, 28-Б, 29-Б, 30-Б від 01.09.2016 року, а також виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Надвірнянського ОУПФУ на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 640,00 грн.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що законами України не передбачено можливість включення в заробітну плату північної надбавки та районного коефіцієнту, а посилання судів на Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав в області пенсійного забезпечення є необґрунтованими, оскільки в даній Угоді регулюється питання зарахування трудового стажу, а не визначення складових заробітної плати для обчислення чи перерахунку пенсії.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Суд касаційної інстанції, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач є пенсіонером і перебуває на обліку в Надвірнянському ОУПФУ, де отримує пенсію за віком з 30.06.2013.
В періоди з 17.09.2007 по 30.06.2009, з 29.10.2009 по 09.11.2010, з 06.05.2011 по 30.03.2012 та з 19.03.2013 по 27.02.2014 позивач працював у Закритому акціонерному товаристві "Промспецстрой" м. Новий Уренгой Ямало-Ненецького автономного округу Російської Федерації (Росія), який згідно Постанови Ради Міністрів СССР від 10.10.1967 №1029 "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" віднесений до районів Крайньої Півночі. На даному підприємстві позивач отримував заробітну плату з районними коефіцієнтами та північною надбавкою.
Стаж роботи позивача на вищевказаному підприємстві підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці від 10.09.1969 з посиланням на дату та номер наказів про його прийняття на роботу та звільнення з роботи.
В червні 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком і з 30.06.2013 він отримує пенсію за віком. Пенсія обчислена без врахування районних коефіцієнтів та північних надбавок.
16.06.2017 позивач звернувся до Надвірнянського ОУПФУ із заявою про зарахуваня до заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, сум районного коефіцієнта та північної надбавки за період його роботи у зазначеному вище підприємстві згідно наданих довідок про заробітну плату та здійснити перерахунок з моменту призначення пенсії.
Відповідач листом від 27.06.2017 №242/2-15 повідомив позивача про відсутність підстав для вказаного перерахунку, посилаючись на те, що з 01.01.1992 у разі виїзду особи за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних районів, обчислення заробітної плати, з якої призначається пенсія проводиться із виключенням сум районних коефіцієнтів та північних надбавок.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пенсійним органом не в повній мірі застосовано норми міжнародної угоди, оскільки відповідно до п. 3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (надалі Угода) обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії. Отже, в даній угоді немає жодних застережень та заборон включати надбавки до заробітної плати (районні коефіцієнти, північну надбавку). Також стаття 5 цієї ж Угоди зазначає, що вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Гарантії конституційного права людини на соціальний захист визначені в положеннях Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) та Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII).
Згідно зі ст. 41 Закону №1058-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої ч. 3 ст. 24 цього Закону.