ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 917/104/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Лисенко В.О., адвокат (дов. від 17.05.2019),
відповідача - комунального підприємства "Теплоенерго" - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення господарського суду Полтавської області від 06.06.2019 (суддя Кльопов І.Г.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 (колегія суддів: Тихий П.В. (головуючий), Россолов В.В., Хачатрян В.С.)
зі справи № 917/104/19
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Товариство)
до комунального підприємства "Теплоенерго" (далі - КП "Теплоенерго")
про стягнення 1 864 240,82 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Товариство звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до КП "Теплоенерго" про стягнення 1 864 240,82 грн. (з них: 378 670,30 грн. - пеня, 1 154 971,11 грн. - інфляційні втрати та 330 599,41 грн. - 3% річних), у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 21.09.2016 № 3768/1617-ТЕ-24 постачання природного газу (далі - Договір) у частині оплати вартості поставленого товару.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.06.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 у справі № 917/104/19, позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Теплоенерго" на користь Товариства 265 059,21 грн. пені, 1 154 971,11 грн. інфляційних втрат, 330 599,41 грн. - 3 % річних та 27 963,80 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Прийняті місцевим та апеляційним судами судові рішення зі справи щодо часткової відмови у стягненні пені мотивовані обґрунтованістю позовних вимог у зазначеній частині, водночас суди, врахувавши те, що відповідач повністю розрахувався за отриманий природний газ за Договором до звернення позивача з позовом до суду, зважаючи на специфіку діяльності відповідача, а також те, що відповідач є комунальним підприємством, дійшли висновку про можливість зменшення заявленого до стягнення розміру пені на 30%.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Товариство, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати в частині відмови у стягненні пені та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Товариство мотивує свою касаційну скаргу тим, що судами попередніх інстанцій при зменшенні суми пені не враховано інтереси сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не надано належної правової оцінки доказам, наданим сторонам в обґрунтування своїх позицій; не встановлено інших обставин, які дають право суду на зменшення пені.
Суди не мали права застосовувати до спірних правовідносин приписи статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), не з`ясувавши всіх обставин, з`ясування яких передбачене згаданою нормою.
Скаржник вказує на те, що: під час розгляду справи не було враховано інтереси позивача; не враховано те, що нараховані штрафні санкції не є надмірно великими в порівнянні з невиконаним зобов`язанням за Договором; суди керуючись лише власним переконанням та "сухими" посиланнями на важкий матеріальний стан відповідача зменшили розмір нарахованих санкцій; зменшення розміру пені суперечить принципам розумності, справедливості, добросовісності, що призводить до зловживання з боку боржника.
Судами не враховано те, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки.
Суди не надали належної оцінки ступеню виконання зобов`язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов`язанні, та інших інтересів сторін, що заслуговують на увагу, що призвело до порушення судами приписів статті 233 ГК України, статей 525, 526, 551, 599, 625 Цивільного кодексу України.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21.09.2016 Товариством (постачальник) та КП "Теплоенерго" (споживач) укладено Договір, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач - оплатити його на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1.2 Договору).
Згідно з пунктом 3.4 Договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Відповідно до пункту 5.2 Договору ціна за 1 000 куб. м природного газу за цим договором становить 4942,00 грн., крім того, податок на додану вартість - (20 %). Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн.
Пунктом 5.4 Договору визначено, що загальна сума вартості природного газу за Договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.
За умовами пункту 6.1 Договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 8.2 Договору сторонами погоджено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього Договору, останній зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 12.1 Договору).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 36 825 773,59 грн. (з жовтня 2016 року по травень 2017 року), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу, які підписані сторонами та скріплені печатками.
Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов пункту 6.1 Договору щодо здійснення розрахунків за одержаний товар у встановлений Договором строк, звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 378 670,30 грн. - пені, 1 154 971,11 грн. - інфляційних втрат та 330 599,41 грн. - 3% річних.
Основна заборгованість за Договором повністю погашена відповідачем до звернення позивача з даним позовом до суду.
Позов у справі задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 265 059,21 грн. пені, 1 154 971,11 грн. інфляційних втрат, 330 599,41 грн. - 3 % річних та 27 963,80 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Разом з цим судами попередній інстанцій також встановлено що відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд на підставі приписів статті 233 ГК України зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій (пені) на 99,9% від заявленої позивачем до стягнення суми (чи до найбільш мінімальної суми).
Предметом касаційного оскарження у даній справі стало питання щодо правомірності відмови у задоволенні вимоги про стягнення пені у заявленому позивачем до стягнення розмірі та зменшення розміру неустойки (пені) на 30%, а саме, до 265 069,21 грн.
Судові рішення попередніх інстанції в частині вирішення спору за результатом розгляду позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 265 059,21 грн. пені, 1 154 971,11 грн. інфляційних втрат, 330 599,41 грн. - 3 % річних та 27 963,80 грн. судового збору жодною із сторін спору не оскаржуються.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
ЦК України:
частина друга статті 11:
- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;
стаття 509:
- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;
частини перша, третя статті 549:
- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення;
частина третя статті 551:
- розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення;
стаття 610:
- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);
частина перша статті 612:
- боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором;
частина друга статті 625:
- боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
стаття 655:
- за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму;
ГК України:
частина перша статті 193:
- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
стаття 217:
- господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції;
частина перша статті 230:
- штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання;
стаття 233:
- у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.