ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/15648/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огороднік К.М. - головуючий, Банасько О.О., Катеринчук Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
за участю представника ТзОВ "Факторингова компанія "Фрима" - адвокат Пазюк Є.С.,
(дов. від 24.09.2019),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019
та постанову Господарського суду м. Києва від 05.02.2019
у справі № 910/15648/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фрима"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Укртранслогистика 2"
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фрима" (далі-ТзОВ "Факторингова компанія "Фрима", заявник) звернулося до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Укртранслогистика 2" (далі - ТзОВ "Укртранслогистика 2", боржник).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.11.2018 заяву про порушення справи про банкрутство прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання суду.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.12.2018 відкрито провадження у справі №910/15648/18, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козлова В.О. та дату попереднього засідання.
21.01.2019 від розпорядника майна боржника надійшов реєстр вимог кредиторів з письмовими висновками до нього.
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду м.Києва від 22.01.2019 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1 310 770,00 грн.
31.01.2019 було проведено загальні збори кредиторів ТзОВ "Укртранслогистика 2", що підтверджується відповідним протоколом №1/19. Під час проведення загальних зборів кредиторів було визначено кількісний склад комітету кредиторів в складі однієї особи; обрано членом комітету кредиторів: ТзОВ "Факторингова компанія "Фрима", яке є єдиним кредитором у справі; заслухано звіт розпорядника майна боржника про виконану роботу.
В той же день, 31.01.2019 на засіданні комітету кредиторів ТзОВ "Укртранслогистика 2" було вирішено звернутись до суду з клопотанням про відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом; погоджено кандидатуру арбітражного керуючого Козлова В.О. щодо призначення ліквідатором у даній справі про банкрутство.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Господарського суду м. Києва від 05.02.2019 у справі №910/15648/18 припинено процедуру розпорядження майном; визнано ТзОВ "Укртранслогистика 2" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Козлова В.О.
Постанова прийнята судом першої інстанції з мотивів відсутності відомостей щодо можливості боржника погасити заборгованість перед кредиторами.
Вказано, що рішення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Козлова В.О. підтримано комітетом кредиторів (протокол від 31.01.2019).
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головне управління ДФС у м.Києві (далі - ГУ ДФС у м.Києві) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Господарського суду м.Києва від 05.02.2019 у справі № 910/15648/18 та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві залишено без задоволення, постанову Господарського суду м.Києва від 05.02.2019 у справі № 910/15648/18 - залишено без змін.
Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з мотивів того, що пасиви боржника значно перевищують його активи, на день розгляду справи в суді першої інстанції повідомлень про виконання боржником грошових зобов`язань, заяв від потенційних інвесторів або ж (засновників) учасників підприємства щодо оздоровлення фінансового становища боржника не надходило.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
ГУ ДФС у м. Києві посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, а саме статті 2 ГПК України, статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), що призвело до неповного з`ясування обставин справи, і як наслідок до ухвалення незаконних судових рішень, просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 та постанову Господарського суду м. Києва від 05.02.2019 скасувати, припинити провадження у справі.
Скаржник доводить, що висновки судів про застосування щодо боржника ліквідаційної процедури зроблено без здійснення у судовому порядку аналізу активу та пасиву боржника, без встановлення фінансового та майнового становища боржника.
Вказує, що за даними, зазначеними боржником у звітах, поданих ним до податкового органу, у боржника наявна переплата по податкам і зборам у загальному розмірі 1 056 366,32 грн., та відповідно до фінансового звіту боржника, станом на 30.09.2018 боржник має значний обсяг активів у розмірі 117 981,6 тис. грн., а тому факт неплатоспроможності є сумнівним та провадження у справі має бути припиненим.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор ТзОВ "Укртранслогистика 2" арбітражний керуючий Козлов В.О. просить касаційну скаргу ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 та постанову Господарського суду м. Києва від 05.02.2019 - залишити без змін з огляду на законність та обґрунтованість судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
У ст. 4 Закону про банкрутство, зокрема визначено, що відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону про банкрутство, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Згідно частиною 4 статті 205 ГК України у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.
У частині 1 статті 209 ГК України визначено, що у разі нездатності суб`єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов`язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб`єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону про банкрутство, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.
Аналіз наведених норм Закону про банкрутство дає підстави зробити висновки про те, що визнаючи боржника банкрутом, суд повинен встановити його неплатоспроможність шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, передбаченої, зокрема у частині 3 статті 22 Закону.
Так, згідно із затвердженим судом в порядку статті 25 Закону про банкрутство реєстру вимог кредиторів, визначенню підлягає розмір пасиву боржника.
Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника має містити відомості про актив боржника, такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), на підставі якого кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури, у подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) має бути предметом розгляду у судовому засіданні у справі про банкрутство.