У Х В А Л А
28 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/3422/18
Провадження № 12-183гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Бакуліної С. В.,
суддів Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 922/3422/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" (далі - ТОВ "ФК "Женева") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азово-Чорноморська інвестиційна компанія" (далі - ТОВ "Азово-Чорноморська інвестиційна компанія") про визнання права кредитора та іпотекодержателя за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Женева" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19 червня 2019 року (судді Россолов В. В., Склярук О. І., Хачатрян В. С.) та
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2018 року ТОВ "ФК "Женева" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Азово-Чорноморська інвестиційна компанія" про: визнання права кредитора за договором № 02-25К-02 на кредитну лінію від 21 січня 2008 року, укладеним Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Публічним акціонерним товариством банком "Меркурій", що набуте ТОВ "ФК "Женева" за договором № 173 від 5 січня 2018 року про відступлення права вимоги, укладеним ТОВ "ФК "Женева" та Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті Ворота"; визнання права іпотекодержателя на належні Азово-Чорноморській інвестиційній компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю нежитлові приміщення 3-го поверху № 1-6, 8-20, літ. А-3, загальною площею 357,3 кв. м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, буд. 96, у тому числі, але не виключно: право на державну реєстрацію речового права іпотеки та змін до нього, що виникли на підставі іпотечного договору № 16-03-09 від 21 січня 2008 року, посвідченого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Зубарєвим І. Ю. за реєстровим номером 369 та набуті ТОВ "ФК"Женева" за договором, посвідченим 5 січня 2018 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю. Г. за реєстровим номером 1 про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 16-03-09 від 21 січня 2008 року, що був укладений ТОВ "ФК "Женева" та Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті Ворота".
Рішенням Господарського суду Харківської області від 1 квітня 2019 року (суддя Шарко Л. В.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19 червня 2019 року рішення Господарського суду Харківської області від 1 квітня 2019 року скасовано. Провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Обґрунтовуючи підстави для закриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції вказав, що позовна вимога ТОВ "ФК "Женева" спрямована на встановлення судом речового права за відсутності факту його порушення відповідачем, отже такий спір не може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді, адже до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У липні 2019 року ТОВ "ФК "Женева" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 19 червня 2019 року та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 липня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою, надав учасникам справи строк для подання відзиву, та залишив без розгляду заяву про зупинення виконання оскаржуваної постанови.
15 жовтня 2019 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав цю справу разом із касаційною скаргою ТОВ "ФК "Женева" на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України.
Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказав, що ТОВ "ФК "Женева" оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду, перевіривши наявність підстав для передачі справи на її розгляд згідно із частиною шостою статті 302 ГПК України, дійшла висновку, що підстави такої передачі відсутні, з огляду на таке.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що порушене скаржником у касаційній скарзі питання права стосується визначення предметної юрисдикції спору, оскільки однією з підстав оскарження постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції є порушення ними правил предметної юрисдикції.
Проте Велика Палата Верховного Суду не погоджується з цим висновком суду касаційної інстанції та зазначає, що відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Відповідна позиція є сталою та неодноразово викладалася в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, в постановах: від 15 травня 2019 року у справі № 522/8650/18, від 5 та 26 червня 2019 року у справах № 454/1690/16 та № 760/13915/18 відповідно, від 21 серпня 2019 року у справі № 341/2132/16-ц.
Відтак під юрисдикцією (підвідомчістю) судових органів розуміють компетенцію суду в здійсненні правосуддя з розгляду і вирішення певної категорії питань у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Наслідком порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції є неможливість вирішення справи за правилами відповідного судочинства.