УХВАЛА
31 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/98/19
Провадження № 11-955заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів: Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевірила матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, третя особа Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про визнання бездіяльності протиправною, та
ВСТАНОВИЛА:
22 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати незаконною та такою, що порушує частину другу статті 19 Конституції України, частину другу статті 18, частину першу статті 21 Закону України "Про запобігання корупції", бездіяльність Верховної Ради України, яка полягає в тому, що Верховна Рада України не провела у 2018 році щорічних парламентських слухань з питань щодо корупції, не затвердила та не оголосила за результатами слухань щорічну національну доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 березня 2019 року повернув позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ОСОБА_1 не погодилась із таким рішенням і 13 вересня 2019 року подала апеляційну скаргу.
Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху та надав їй строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
На виконання зазначеної ухвали ОСОБА_1 необхідно було надати документ про сплату судового збору або документи чи інші фактичні матеріальні дані про її майнове, сімейне чи інше становище, з огляду на які відповідно частини другої статті 132, частини першої статті 133 КАС України, частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Було вказано й на подання апеляційної скарги з пропуском строку апеляційного оскарження та на неповажність причин його пропуску. Серед іншого в ухвалі про залишення скарги без руху суддя вказав, що ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу (повторну) 19 вересня 2019 року, тоді як оскаржене судове рішення суд ухвалив 20 березня цього самого року. Її посилання на подання апеляційної скарги першого разу на оскаржене рішення у квітні 2019 року і повернення її судом апеляційної інстанції у липні 2019 року, як на поважні причини пропуску строку оскарження, не були визнані такими, тому суд запропонував скаржниці вказати інші підстави для поновлення строку, якщо такі є. Неналежне виконання вимог закону щодо форми та порядку подання апеляційної скарги у вимірі часового проміжку подання повторної скарги не були визнані тими непереборними обставинами, які реально завадила скаржниці вчасно подати апеляційну скаргу.
В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху зверталась увага на необхідність подання процесуального звернення (апеляційної скарги) до суду з дотриманням вимог законодавства про мову судочинства та діловодства в адміністративних судах.
18 жовтня 2019 року на виконання вимог ухвали про залишення скарги без руху ОСОБА_1 надіслала клопотання про усунення недоробок, зазначених в ухвалі від 18 вересня 2019 року.
У клопотанні про усунення недоліків ОСОБА_1 стверджує, що не пропустила строку апеляційного оскарження, оскільки подала повторну апеляційну скаргу невдовзі після повернення їй первинної апеляційної скарги. Первинну скаргу вона подала у встановлений процесуальним законом строк 15 квітня 2019 року. Суддя апеляційної інстанції ухвалою від 22 квітня 2019 року залишив скаргу без руху, оскільки автор скарги не сплатила судового збору і порушила вимоги процесуального закону щодо форми апеляційної скарги, а 09 серпня 2019 року у зв`язку з невиконанням вимог закону та суду повернув апеляційну скаргу скаржниці. Вважає, що для прийняття первинної апеляційної скарги були всі підстави. Документи, які підтверджують право на звільнення від сплати судового збору, були додані до першої апеляційної скарги і знаходяться у справі № 9901/98/19, звідки суд апеляційної інстанції може почерпнути інформацію про право скаржниці на звільнення від сплати судового збору.
Припускає, що зазначена в ухвалі від 18 вересня 2019 року вимога виконати положення процесуального закону про мову судочинства є проявом особливого, упередженого ставлення до неї як до людини, яка розмовляє російською мовою (є російськомовною) і яка не підтримує фашистську ідеологію знищення слов`ян, що "насаджується" в Україні певними політичними силами.