П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/87/19
Провадження № 11-569заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача - Гунченко О. А.,
розглянула в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування рішення
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 червня 2019 року (суддя Хохуляк В. В.),
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС, у якому просить:
- визнати протиправними дії щодо встановлення ВККС та Громадською радою міжнародних експертів (далі - ГРМЕ) для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), а саме: щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу, наявності знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, та зобов`язати ВККС завершити кваліфікаційне оцінювання ОСОБА_3 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС та ГРМЕ, прийняте на спільному засіданні 18 січня 2019 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25 лютого 2019 року відкрив провадження у справі № 9901/87/19 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ВККС про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним і скасування рішення. Справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
ОСОБА_3 , від імені якого діє його представник ОСОБА_1, подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяву про ухвалення у справі додаткового судового рішення.
На обґрунтування заяви позивач посилається на те, що він подав адміністративний позов до ВККС та ГРМЕ. Проте резолютивна частина ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2019 року про відкриття провадження у справі не містить відомостей щодо позовних вимог ОСОБА_3 до другого відповідача у справі - ГРМЕ. Позивач вказуює, що у цій справі його звернення до суду з вимогами щодо протиправності дій та рішень, зокрема, до ГРМЕ є єдиним способом захисту порушеного права, оскільки відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) не може бути заявлений адміністративний позов у різних судах з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За таких обставин позивач просить суд ухвалити у справі додаткове судове рішення щодо відкриття провадження за позовними вимогами ОСОБА_3 до ГРМЕ.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 6 червня 2019 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_3, від імені якого діє його представник ОСОБА_1, про ухвалення додаткового судового рішення у справі.
За висновками цього суду немає підстав, передбачених частиною першою статті 252 КАС, для ухвалення додаткового судового рішення.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 , від імені якого діє представник ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду норм процесуального права просить скасувати постановлену ним ухвалу та задовольнити заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі.
На обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 наводить доводи, аналогічні доводам заяви про ухвалення додаткового судового рішення, та стверджує, що суд першої інстанції, не вказавши у резолютивній частині ухвали про відкриття провадження у справі відомостей щодо позовних вимог до другого відповідача - ГРМЕ, з формальних підстав унеможливив доступ позивача до правосуддя для захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи у цій частині.
У відзиві на апеляційну скаргу ВККС заперечує проти її задоволення та вказує на обґрунтованість висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення. Відповідач зазначає, що ОСОБА_3 не довів, у чому саме полягає порушення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали. Відповідач також зазначає, що ГРМЕ, на відміну від ВККС, не є суб`єктом владних повноважень, дії, бездіяльність та акти якого можуть бути оскаржені до суду, а утворюється Комісією для сприяння їй у підготовці рішень з питань призначення кандидатів на посади суддів та є її допоміжним органом.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та аргументи відзиву представника ВККС, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення і не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати.
Частиною першою статті 5 КАС визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії, зобов`язати вчинити дії, визнати протиправним та скасувати рішення.
У позовній заяві ОСОБА_3 як відповідачів зазначено ВККС та ГРМЕ.
Відповідно до резолютивної частини ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2019 року цей суд постановив відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ВККС про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним і скасування рішення.
З мотивувальної частини цього рішення убачається, що суд, посилаючись на відповідні положення законодавства, дійшов висновку про те, що оскільки ГРМЕ утворюється ВККС як допоміжний орган, який діє у її складі з метою сприяння виконанню певних завдань у межах проведення кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду, вона не входить до кола суб`єктів владних повноважень, дії, бездіяльність чи акти яких можуть бути оскаржені до Верховного Суду як суду першої інстанції.
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначені статтею 266 КАС. Відповідно до частини першої статті 266 КАС правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.