1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





Постанова

Іменем України

16 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 182/7775/15-ц

Провадження № 14-252 цс 19

Велика Палата Верховного Суду у складі

судді-доповідача Гудими Д. А.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю.

розглянула справу ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Публічного акціонерного товариства (далі також - ПАТ) "Дельта Банк" (далі також - відповідач), третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Приватне підприємство (далі також - ПП) "Паралель" (далі також - третя особа), про визнання кредитного договору таким, що припинив дію, а зобов`язання за кредитним договором - припиненим, і за позовом третьої особи до відповідача про визнання договору іпотеки таким, що припинив дію, а зобов`язання за договором іпотеки - припиненим

за касаційними скаргами позивача на ухвалу та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року, ухвалені колегією суддів у складі Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати кредитний договір, укладений 1 вересня 2008 року позивачем з Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" (далі - кредитний договір), таким, що припинив дію, а зобов`язання за кредитним договором - припиненими.

2. Мотивував позов такими обставинами :

2.1. Відповідно до умов кредитного договору позивач отримав кредит у розмірі 415 000 грн зі сплатою відсотків у розмірі 22 % річних строком до 31 серпня 2011 року включно.

2.2. 1 вересня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором АКІБ "УкрСиббанк" уклав з третьою особою договір іпотеки (далі - договір іпотеки), предметом якого є нерухоме майно (далі - предмет іпотеки): теплиця (інвентарний № 003251); теплиця (інвентарний № 003253); будівля побутових і допоміжних приміщень (інвентарний № 776), будівля складу отрутохімікатів, теплиця для вирощування овочів, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до цього договору приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Маєвська О. Ю. наклала на перелічене майно заборону відчуження "до припинення договору іпотеки".

2.3. 8 грудня 2011 року ПАТ "УкрСиббанк" уклало з відповідачем договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ "УкрСиббанк", зокрема, передало (відступило) відповідачеві право вимоги за кредитним договором і договором іпотеки.

2.4. 18 лютого 2015 року кредитний договір припинив дію через повне виконання позичальником зобов`язань перед відповідачем, що підтверджує довідка останнього, яку він видав того ж дня за № 2-11389156000.

2.5. Відповідач не розірвав договір іпотеки та не зняв заборону відчуження предмета іпотеки.

3. 10 грудня 2015 року третя особа звернулася до суду з позовом до ПАТ "Дельта Банк", в якому просила :

3.1. Визнати зобов`язання за договором іпотеки припиненими, а сам цей договір - таким, що припинив дію.

3.2. Вилучити запис про іпотеку за договором іпотеки з Державного реєстру іпотек і з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

3.3. Зняти заборону відчуження предмета іпотеки та вилучити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

4. Третя особа позов мотивувала такими обставинами :

4.1. 18 лютого 2015 року кредитний договір припинив дію через повне виконання позивачем зобов`язань перед відповідачем.

4.2. Відповідач не розірвав договір іпотеки та не зняв заборону відчуження предмета іпотеки.

4.3. Третя особа не має можливості користуватися та розпоряджатися її майном.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. 10 грудня 2015 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалив рішення, яким позови позивача та третьої особи задовольнив повністю.

6. Суд першої інстанції мотивував рішення так :

6.1. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або за закінченням строку іпотечного договору.

6.2. Кредитний договір припинив дію через повне виконання позивачем зобов`язань.

6.3. Відповідач не розірвав договір іпотеки та не зняв заборону відчуження предмета іпотеки.

Короткий зміст ухвали та рішення суду апеляційної інстанції

7. 21 листопада 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області постановив ухвалу, якою рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог третьої особи до ПАТ "Дельта Банк" скасував, а провадження у справі в цій частині закрив.

8. Мотивував ухвалу тим, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до провадження та розглянув за правилами цивільного судочинства позов третьої особи щодо спору, який виник між юридичними особами і який слід розглядати за правилами господарського судочинства.

9. 21 листопада 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалив рішення, яким скасував рішення суду першої інстанції у частині задоволення вимог за позовом позивача й ухвалив нове рішення, яким у задоволенні цього позову відмовив.

10. Рішення апеляційний суд мотивував так :

10.1. Належними доказами погашення заборгованості за кредитним договором є відповідні розрахункові документи, які підтверджують внесення позивачем у розмірах та у строки, визначені кредитним договором, коштів на рахунок № НОМЕР_1 в Акціонерному комерційному інноваційному банку "УкрСиббанк" (правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк"). Однак таких доказів позивач не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.

10.2. Згідно з розрахунком відповідача заборгованість позивача за кредитним договором станом на 14 червня 2017 року складає 1 742 234,40 грн.

10.3. Звернувшись до суду з вимогами про визнання кредитного договору таким, що припинив дію, а зобов`язання за кредитним договором - припиненим, позивач фактично підтвердив невизнання відповідачем належного виконання позичальником зобов`язань за цим договором.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. 14 грудня 2017 року позивач подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ окремі касаційні скарги на рішення й ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року.

12. Просить скасувати рішення й ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

13. 17 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

14. Обґрунтував передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду тим, що позивач оскаржує ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року з підстав порушення правил суб`єктної юрисдикції, а розгляд касаційної скарги на зазначену ухвалу пов`язаний із розглядом касаційної скарги позивача на рішення цього ж суду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційні скарги

15. Позивач мотивує касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року так :

15.1. Ухвалюючи рішення, апеляційний суд порушив норми процесуального права щодо порядку оцінки доказів, зокрема, не врахував, що довідка про відсутність заборгованості від 18 лютого 2015 року є належним доказом виконання позивачем зобов`язань за кредитним договором.

15.2. Апеляційний суд також порушив норми процесуального права, оскільки не встановив безумовних обставин, які би давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, враховуючи те, що такий строк відповідач пропустив майже на два роки.

16. Касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року позивач мотивує так :

16.1. Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про неможливість об`єднання в одне провадження вимог третьої особи до ПАТ "Дельта Банк" про визнання договору іпотеки припиненим і вимоги позивача до відповідача про визнання кредитного договору припиненим.

16.2. Розгляд в одному провадженні за правилами цивільного судочинства позовних вимог позивача та третьої особи є доцільним, оскільки правовідносини відповідача з третьою особою є похідними від правовідносин за кредитним договором, вимогу щодо якого заявив позивач.

(2) Позиції інших учасників справи

17. Відповідач і третя особа позиції щодо касаційних скарг не висловили.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду апеляційної інстанції

(1.1) Щодо юрисдикції суду за вимогами третьої особи до відповідача

18. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

19. ЦПК України у редакції, чинній на час подання позовів, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).

20. Отже, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір слід вирішувати за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

21. Стаття 16 ЦПК України у вказаній редакції не допускала об`єднання в одне провадження вимог, які слід розглядати за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. Тобто, цей припис унеможливлював розгляд в одному провадженні вимог, які за предметом належали до юрисдикції різних судів.

22. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК) у редакції, чинній на час подання позовів, встановлював юрисдикцію господарських судів у вирішенні, зокрема, спорів, що виникають при виконанні господарських договорів, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин і віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів (пункт 1 частини другої статті 12).

23. Суд апеляційної інстанції 21 листопада 2017 року на підставі статей 15 і 16 ЦПК України, а також статей 1, 2, 12 ГПК України у редакціях, чинних на час звернення до суду третьої особи з позовом до відповідача, закрив провадження у справі в частині цього позову, оскільки його не можна розглядати за правилами цивільного судочинства.

24. Участь у справі кількох позивачів (процесуальна співучасть) допускалася, якщо предметом спору були їх спільні права чи обов`язки, їх права і обов`язки виникли з однієї підстави, предметом спору були однорідні права й обов`язки (частина друга статті 32 ЦПК України у вказаній редакції).

25. Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України у цій же редакції суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мали право постановити ухвалу про об`єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача.

26. Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача мали розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, зокрема, нерозривно пов`язані між собою або від вирішення однієї з них залежало вирішення інших. Такий розгляд не допускався, коли була відсутня спільність предмета позову.

27. У цій справі позивач і третя особа заявили вимоги до одного і того ж відповідача: позичальник - про визнання кредитного договору таким, що припинив дію, а зобов`язань за кредитним договором - припиненими; третя особа - про визнання зобов`язань за договором іпотеки припиненими, а цього договору - таким, що припинив дію, про вилучення записів про іпотеку з відповідних реєстрів, зняття заборони відчуження предмета іпотеки та вилучення записів про цю заборону з відповідних реєстрів. Тобто,вимоги позивача і третьої особи стосуються різних договорів, що підтверджує відсутність спільності предмета позову.

28. Позивач і третя особа не мають встановленого законом чи договором солідарного обов`язку перед відповідачем, а тому вимоги позивача до відповідача та третьої особи до відповідача не є нерозривно пов`язаними між собою.

29. Нарешті, третя особа та відповідач є юридичними особами. Тому з огляду на наведені вище висновки позов третьої особи до відповідача, ініційований у суді на підставі процесуальних норм, які діяли до 15 грудня 2017 року, мав розглядатися за правилами господарського судочинства. Апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до провадження позов третьої особи до відповідача разом з позовом позивача до відповідача, який слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованим довід касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції про те, що цю справу слід в цілому розглядати за правилами цивільного судочинства.

(1.2) Щодо вимог про визнання кредитного договору таким, що припинив дію, а зобов`язання за кредитним договором - припиненим

30. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір.

31. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

32. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

33. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що 1 вересня 2008 року АКІБ "УкрСиббанк" уклав із позивачем кредитний договір, право вимоги за яким 8 грудня 2011 року перейшло до відповідача.

34. Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.


................
Перейти до повного тексту