У Х В А Л А
31 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 643/2133/19
Провадження № 14-645цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області про стягнення несплаченої грошової допомоги при звільненні за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського апеляційного суду від 23 травня 2019 року (у складі колегії суддів Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенка І. С.),
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просив стягнути з відповідача несплачену грошову допомогу при звільненні у розмірі 108 тис. 374 грн 45 коп.
Позивач зазначав, що працював на посаді заступника начальника Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Харківській області згідно з наказом голови Державної податкової адміністрації України від 15 лютого 2007 року. На підставі наказу голови Державної податкової адміністрації в Харківській області від 09 жовтня 2008 року № 550-о позивача було звільнено із займаної посади. При звільненні ОСОБА_1 було нараховано грошову допомогу у розмірі 12 тис. 837 грн 72 коп. Позивач стверджує, що таке нарахування проведено із порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років призначення пенсій та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Порядок). Згідно із зазначеним Порядком сума грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 повинна була складати 108 тис. 374 грн 45 коп. Оскільки ОСОБА_1 узагалі не було виплачено грошової допомоги, останній змушений був звернутись до суду.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 березня 2019 року у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що спір виник між особою, яка проходила державну службу, та суб`єктом владних повноважень, а отже, є публічно правовим, тому повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Харківського апеляційного суду від 23 травня 2019 року ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21 березня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що спір між сторонами у справі виник щодо цивільного права позивача на отримання невиплаченого грошового забезпечення та має розглядатись за правилами цивільного судочинства, тому висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 є помилковим.
У червні 2019 року ГУ ДФС у Харківській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 23 травня 2019 року, в якій скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21 березня 2019 року.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що за своєю правовою природою спір між сторонами справи є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник у зв`язку з виконанням суб`єктом владних повноважень - ГУ ДФС у Харківській області владних управлінських функцій щодо здійснення контролю за додержанням установленого порядку проходження служби, зокрема під час звільнення позивача з публічної служби. Апеляційний суд зазначеного не врахував та безпідставно скасував законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції.
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області, в якому просить відмовити останньому в задоволенні касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного суду від 23 травня 2019 року, залишити вказане судове рішення в силі, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 09 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 рокусправу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення зазначеної ухвали, якою було встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Ухвалу суду касаційної інстанції мотивовано тим, що касаційна скарга містить доводи про порушення судом правил предметної юрисдикції при вирішенні позовних вимог щодо не виплати позивачу грошової допомоги при звільненні з посади заступника начальника Управління податкової міліції ДПА у Харківській області.
21 жовтня 2019 року справа надійшла до Великої Палати Верховного Суду.
Вивчивши матеріали касаційної скарги та мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав для прийняття справи до свого розгляду з огляду на таке.