Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 136/218/18
провадження № 61-7311св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
| позивач - ОСОБА_1, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група", |
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке" на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 04 січня 2019 року у складі судді Стадника С. І. та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 березня 2019 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Голоти Л. О., Денишенко Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке" (далі - ТОВ "Прилуцьке"), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" (далі - ТОВ "СКХ Вінницька промислова група"), про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,0537 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області.
26 липня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Прилуцьке" укладений договір оренди земельної ділянки, терміном на 5 років. На підставі зазначеного договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно
за ТОВ "Прилуцьке" було зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки.
Також позивач вказував, що вказаний правочин ним не підписувався, а тому відсутнє його волевиявлення, що є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,0537 га, яка розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області, укладений між ним та ТОВ "Прилуцьке".
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 04 січня
2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі від 26 липня 2014 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Прилуцьке" про передачу в оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0537 га, яка розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 06 березня 2019 року рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 04 січня
2019 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що спірний договір, укладений від імені орендодавця підписаний не ним, а іншою особою, тобто спірний договір укладений без волевиявлення позивача, а тому наявні підстави для визнання договору оренди землі недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України. При цьому, суди не знайшли підстав для застосування строків позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "Прилуцьке" просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій в порушення статті 267 ЦК України безпідставно не застосовано до позовних вимог позивача строк позовної давності. Крім того, судами неповно встановлено фактичні обставини справи, не надано належної правової оцінки іншим доказам і обставинам, крім висновку судової почеркознавчої експертизи, якими підтверджено отримання позивачем орендної плати за спірну земельну ділянку з 2014 року.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,0537 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області.
26 липня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Прилуцьке" укладений договір оренди земельної ділянки, терміном на 5 років. На підставі зазначеного договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно
за ТОВ "Прилуцьке" було зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки.
Також суди встановили, що відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи підпис в графі "Орендодавець" оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 26 липня 2014 року виконаний не самим ОСОБА_2,
а іншою особою.
Короткий зміст клопотання про залучення до участі у справі правонаступника
У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" про залучення до участі у справі правонаступника відповідача.
Клопотання мотивоване тим, що 29 серпня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесено запис № 115611200330000515 про припинення ТОВ "Прилуцьке" за рішенням засновників; ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" є правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ "Прилуцьке", що підтверджується витягами з ЄДР на запити
від 29 серпня 2019 року № 1005694358 та від 30 серпня 2019 року
№ 1005697007 щодо надання інформації про ТОВ "Прилуцьке".
Посилаючись на вищевказане, ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" просило суд залучити до участі у справі правонаступника відповідача
ТОВ "Прилуцьке" - ТОВ "СХК "Вінницька промислова група".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд при вирішенні питання про залучення до участі у справі правонаступника, а також застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.