Постанова
Іменем України
07 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 336/6824/18
провадження № 61-13663св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" в особі філії "Дніпровська ГЕС",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2019 року у складі судді Зарютіна П. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 13 червня 2019 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" в особі філії "Дніпровська ГЕС" (далі - ПрАТ "Укргідроенерго" в особі філії "Дніпровська ГЕС") про стягнення заборгованості по заробітній платі.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 01 грудня 2012 року позивач працює на посаді водолаза 1 класу у філії "Дніпровська ГЕС" ПАТ "Укргідроенерго".
Посада водолаза відноситься до "Переліку виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163, що дає право для цієї професії на встановлення скороченої тривалості робочого часу - 36 годин на тиждень.
Вказує, що відповідач за час роботи позивача не оплачував понаднормово відпрацьовані години (40 годин на тиждень замість 36). За період часу з 20 грудня 2012 року по 31 грудня 2016 року позивачем було фактично відпрацьовано 6 821 година, з яких понаднормово відпрацьовано 665 годин, за які відповідач має нарахувати та виплатити йому подвійну годинну ставку заробітної плати в розмірі 14124,49 грн (за відрахуванням податків).
Відповідно до примітки до пункту 1 постанови Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС "Об утверждении Положения об условиях оплаты труда водолазов" від 28 серпня 1987 року № 521/25-49, позивачу як водолазу філії повинен був бути встановлений 6-годинний робочий день в дні занурень (перебування під підвищеним тиском). Однак, за весь період роботи він працював в дні занурень по 8 годин, замість 6, внаслідок чого понаднормово ним було відпрацьовано 806 годин, а не нарахована та не сплачена заробітна плата складає 17 135,03 грн (за відрахуванням податків). При цьому загальна сума ненарахованої заробітної плати за 806 годин, до складу яких також входять 665 понаднормово відпрацьованих годин, складає 21 285, 76 грн.
Згідно частини першої статті 106 КЗпП України вказана сума заборгованості по заробітній платі сплачується у подвійному розмірі і тому повинна скласти 42 571, 52 грн.
З урахуванням викладених обставин просив суд, стягнути з відповідача заборгованість за понаднормово відпрацьований робочий час у загальному розмірі 42 571,52 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості.
Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 13 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Запорізького апеляційного суду від 13 червня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 13 червня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
29 серпня 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від ПрАТ "Укргідроенерго" в особі філії "Дніпровська ГЕС" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить суд касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою та витребувано цивільну справу.
13 серпня 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 01 грудня 2012 року позивач працює водолазом 1 класу у філії "Дніпровська ГЕС" ПрАТ "Укргідроенерго".
З висновку судово-економічної експертизи від 27 квітня 2018 року № 58 та від 13 вересня 2018 року № 99 вбачається, що позивач з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2016 року фактично відпрацював 6 821 годину, з яких, як вважає позивач, 806 годин понаднормово без подвійної оплати.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 62 КЗпП України надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня.
Частиною першою статті 106 КЗпП України передбачено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.
Відповідно до статті 51 КЗпП України, скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій i посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.