Постанова
Іменем України
07 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 183/3902/16
провадження № 61-29988св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року у складі судді Майної Г. Є. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") про визнання незаконними наказів про внесення змін до штатного розкладу та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 06 лютого 2006 року її було прийнято на посаду касира Новомосковського відділення Дніпропетровської філії АКБ "Форум" на підставі наказу від 06 лютого 2006 року № 17-к, а 01 серпня 2012 року - переведено на посаду старшого касира відділення № 1406 ПАТ "Банк Форум". 26 червня 2013 року позивачці було вручено попередження про те, що на підставі рішення Правління ПАТ "Банк Форум" та наказу голови Правління банку від 25 червня 2013 року № 88-в "Щодо внесення змін до штатного розкладу банку та скорочення чисельності та штату працівників" вона буде звільнена. 27 серпня 2013 року позивачку звільнили з посади старшого касира відділення № 1406 ПАТ "Банк Форум" за пунктом 1 статті 40 КЗпП України згідно з наказом від 21 серпня 2013 року № 1080-к.
Крім цього ОСОБА_1 зазначила, що під час її звільнення, адміністрація приховала вільні наявні вакансії, чим було порушено порядок вивільнення працівників.
З урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд визнати незаконним наказ від 25 червня 2013 року № 88-в "Щодо внесення змін до штатного розкладу банку та скорочення чисельності та штату працівників"; визнати незаконним наказ від 21 серпня 2013 року № 1080-к про звільнення позивача з посади старшого касира відділення № 1406 ПАТ "Банк Форум" на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України; поновити позивача на посаді старшого касира відділення № 1406 ПАТ "Банк Форум", стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 27 серпня 2013 року по час поновлення на роботі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з наказом про звільнення позивач була ознайомлена 21 серпня 2013 року, а до суду з позовною заявою вона звернулась лише 04 липня 2016 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України.
Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою у Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою та витребувано цивільну справу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
26 вересня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 06 лютого 2006 року позивача було прийнято на посаду касира Новомосковського відділення Дніпропетровської філії АКБ "Форум" на підставі наказу від 06 лютого 2006 року № 17-к.
01 серпня 2012 року ОСОБА_1 було переведено на посаду старшого касира відділення № 1406 ПАТ "Банк Форум".
26 червня 2013 року позивачу було вручено попередження про те, що на підставі рішення Правління ПАТ "Банк Форум" та наказу голови Правління банку від 25 червня 2013 року № 88-в "Щодо внесення змін до штатного розкладу банку та скорочення чисельності та штату працівників" вона буде звільнена.
27 серпня 2013 року позивача звільнили з посади старшого касира відділення № 1406 ПАТ "Банк Форум" за пунктом 1 статті 40 КЗпП України згідно з наказом від 21 серпня 2013 року № 1080-к.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно частини третьої статті 492 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.