Постанова
Іменем України
01 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 352/1802/15-ц
провадження № 61-18371св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 ,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
відповідачі за зустрічним позовом: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2016 року у складі судді Хоминець М. М. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Горейко М. Д., Ясеновенко Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 682 821,33 грн.
У жовтні 2015 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ "Дельта Банк", Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") про визнання договору поруки припиненим, який ухвалою суду від 19 листопада 2015 року об`єднано в одне провадження з первісним позовом.
Первісний позов ПАТ "Дельта Банк" обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 кредитного договору від 24 березня 2006 року № 101/363/06 (згідно з додатковою угодою від 13 квітня 2009 року № 1 реєстраційний номер договору в системі обліку банку змінений на № 10300642001) банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 30 736,66 доларів США. Виконання позичальником зобов`язань за цим кредитним договором забезпечено порукою відповідно до укладеного між банком та поручителем ОСОБА_1 договору поруки від 24 березня 2006 року № 1/101-П, згідно з яким поручитель взяв на себе зобов`язання солідарно відповідати за зобов`язаннями позичальника. 08 грудня 2011 року між правонаступником банку ПАТ "УкрСиббанк" та позивачем ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, у тому числі за вказаними кредитним договором та договором поруки, відповідно до якого позивач як новий кредитор отримав право вимоги за цими договорами. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором заборгованість за цим договором станом на 28 липня 2015 року складає 682 821,33 грн, з якої 598 937,68 грн заборгованості за кредитом та 83 883,65 грн заборгованості за відсотками. Просив вказану суму заборгованості стягнути з поручителя ОСОБА_1
Зустрічний позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що згідно з кредитним договором від 24 березня 2006 року позичальнику ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 38 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 11,8 % річних на строк до 23 березня 2021 року, на забезпечення вказаних зобов`язань позичальника між нею та банком укладено договір поруки від 24 березня 2006 року. На підставі додаткової угоди № 1 від 13 квітня 2009 року банк з позичальником збільшив строк повернення кредиту на десять років, а саме до 23 березня 2031 року, у квітні 2009 року банк без згоди поручителя, без жодного повідомлення поручителя збільшив відсоткову ставку за вказаним кредитним договором з 11,8 % до 13,8 %, виходячи з яких позивач зробив розрахунок боргу; збільшення такої ставки без її згоди як поручителя збільшило обсяг її відповідальності, що згідно з вимогами частини першої статті 559 ЦК України є підставою припинення поруки, тому просила визнати припиненим договір поруки.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тисменицького районного суду від 09 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2016 року, в первісному позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано припиненим договір поруки від 24 березня 2006 року № 1/101-П, укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що у квітні 2009 року банк без згоди поручителя збільшив відсоткову ставку за кредитним договором з 11,8 % до 13,8 %, виходячи з яких позивач зробив розрахунок боргу та внаслідок цього збільшився обсяг відповідальності поручителя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2017 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
23 травня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк".
Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що як боржник, так і поручитель, здійснювали погашення кредиту тривалий час і після збільшення відсоткової ставки, що свідчить про розуміння (усвідомлення) та визнання ними наявності кредитних зобов`язань саме в такому (збільшеному) обсязі, адже кожен платіж включає в себе тіло кредиту, строкові та прострочені відсотки, штрафні санкції, тощо.
З огляду на зазначене безпідставною є підстава відмови в первісному позові та задоволення зустрічного як збільшення обсягу відповідальності поручителя.
Заперечення на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 кредитного договору від 24 березня 2006 року № 101/363/06 (згідно додаткової угоди від 13 квітня 2009 року № 1 реєстраційний номер договору в системі обліку банку змінений на № 10300642001) банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 38 000,00 доларів США строком до 23 березня 2021 року, а позичальник зобов`язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов`язання згідно з договором у повному обсязі (а. с. 65-67).
Згідно з пунктом 1.3.1 кредитного договору за використання кредитних коштів на перший місяці встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 11,8 % річних; за закінченням цього терміну та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов пункту 9.2 договору; у випадку, якщо банк не повідомив позичальника в порядку, передбаченому пунктом 9.2 договору, про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць терміну кредитування, застосовується діючий розмір процентної ставки.
Відповідно до пункту 9.2 кредитного договору сторони погодили, що протягом дії договору процентна ставка підлягає зміні в сторону збільшення у випадку порушення позичальником кредитної дисципліни; про збільшення розміру процентної ставки банк повідомляє позичальника шляхом направлення поштою рекомендованого листа за вказаною у договорі адресою, новий розмір процентної ставки починає застосовуватись з дати, що буде вказана у повідомленні банку.
24 березня 2006 року на забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань між банком, позичальником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_1 укладено договір поруки № 1/101-П, згідно з яким поручитель взяв на себе зобов`язання солідарно відповідати за зобов`язаннями позичальника (а. с. 70). Відповідно до пункту 1.2 договору поруки поручителю відомі всі умови кредитного договору від 24 березня 2006 року № 101/363/06, зокрема: сума договору - 38 000,00 доларів США, строк повернення кредиту - 23 березня 2021 року, відсоткова ставка - 11,8 % річних. Договором поруки не передбачено можливості зміни розміру процентів за основним зобов`язанням, строку погашення кредиту без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди.
13 квітня 2009 року між банком і позичальником укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору (а. с. 68-69), згідно з якою змінено кінцевий термін повернення кредиту (пункт 3.1), а саме на десять років - до 23 березня 2031 року збільшено строк повернення кредиту. Додаткової угоди з поручителем щодо збільшення строку повернення кредиту банк не укладав.
08 грудня 2011 року між правонаступником банку ПАТ "УкрСиббанк" та позивачем ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, у тому числі за вказаним кредитним договором, відповідно до якого позивач як новий кредитор отримав право вимоги за цим договором (а. с. 116-117).
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором заборгованість за вказаним договором станом на 28 липня 2015 року склала 682 821,33 грн, з якої 598 937,68 грн заборгованості за кредитом та 83 883,65 грн заборгованості за відсотками, згідно з наданими позивачем розрахунків (а. с. 15, 130-131).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.