Постанова
Іменем України
07 листопада 2019 року
місто Київ
справа № 580/326/17
провадження № 61-24330св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Ворожбянська сільська рада Лебединського району Сумської області,
особа, яка подавала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 22 червня 2017 року у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Бойка В. Б., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивачів
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01 березня 2017 року звернулися до суду з позовом до Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області (далі - Ворожбянська сільська рада) про визначення їм додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 .
Позивачі обґрунтовували заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4, який проживав на АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку, розташовану на території Ворожбянської сільської ради, яку він набув у порядку спадкування після смерті своєї матері та їх баби ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За життя ОСОБА_4 не оформив свої спадкові права після смерті ОСОБА_5, а тому про те, що батьку належав земельний пай, їм не було відомо.
24 лютого 2017 року позивачі звернулися до Лебединської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте постановою державного нотаріуса від 24 лютого 2017 року їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Ворожбянська сільська рада позов визнала.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 10 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено. Визначено ОСОБА_1, ОСОБА_2 для подання заяви про прийняття спадщини на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 додатковий строк тривалістю в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що позовна заява обґрунтована, позовні вимоги пов`язані зі спорами про спадкове право і підлягають задоволенню.
ОСОБА_3 , яка не брала участі у розгляді справи, вважаючи, що суд вирішив питання про її права та інтереси, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, у травні 2017 року звернулася до Апеляційного суду Сумської області із апеляційною скаргою, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні позову.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 22 червня 2017 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 10 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ворожбянської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що ОСОБА_3 не довела, що оскаржуваним судовим рішенням порушено її права та інтереси. Апеляційний суд встановив, що рішенням Апеляційного суду Сумської області від 02 червня 2017 року у справі № 580/2422/15-ц, яке набрало законної сили, встановлено, що батько ОСОБА_3 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто до смерті своєї матері ОСОБА_5, а тому у ОСОБА_3 відповідно до положень статті 1266 ЦК України виникло право на спадкування частки спадщини, яка б належала за законом її батьку, якби він був живий на час відкриття спадщини після смерті його матері ОСОБА_5 ОСОБА_3 на час смерті баби ОСОБА_5 була повнолітньою та з нею не проживала. Заяву в установлений законом строк про прийняття спадщини після її смерті нотаріусу не подала, що підтверджено інформацією нотаріальної контори про відсутність спадкової справи після померлої ОСОБА_5
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку у липні 2017 року, ОСОБА_3 просить ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 22 червня 2017 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Заявник зазначає, що апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_3 є власником майна, на яке претендують позивачі у цій справі у порядку спадкування після смерті їхнього батька, а тому вона мала бути залучена до участі у справі, оскільки наслідком виконання рішення Лебединського районного суду Сумської області від 10 березня 2017 року можливе позбавлення прав ОСОБА_3 на майно.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржувана ухвала апеляційного суду в цілому відповідає вимогам законності та обґрунтованості, визначеним статтею 213 ЦПК України 2004 року, а отже, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, яка була матір`ю ОСОБА_4
Їй на праві власності належала земельна ділянка, площею 4, 3399 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Ворожбянської сільської ради.
Відповідно до довідок Ворожбянської сільської ради від 23 лютого 2017 року №№ 340, 341 ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на день смерті був зареєстрований у с. Валки АДРЕСА_1 . На день смерті був зареєстрований один.
ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на день смерті була зареєстрована та проживала в с . Валки АДРЕСА_1 . Разом з нею до дня її смерті був зареєстрований її син ОСОБА_4 Заповіт від імені ОСОБА_5 Ворожбянською сільською радою не посвідчувався.
ОСОБА_4 прийняв спадщину після померлої матері, оскільки був зареєстрований та проживав разом з нею на момент її смерті. За життя право власності на спадкове майно він не оформив. На час смерті він був зареєстрований та проживав один у с. Валки, 22 Лебединського району Сумської області. Заповіт від його імені Ворожбянською сільською радою не посвідчувався.
Відповідно до свідоцтв про народження батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є ОСОБА_4
ОСОБА_1 , ОСОБА_2, які на час смерті батька були повнолітніми та не проживали постійно із спадкодавцем, в установлений законом шестимісячний строк не подали нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Постановою приватного нотаріуса Лебединського районного нотаріального округу Сумської області від 24 лютого 2017 року відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцям ОСОБА_2, ОСОБА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
За повідомленням приватного нотаріуса Лебединського районного нотаріального округу Сумської області від 04 березня 2017 року № 498/01-16 після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкові справи не заводилися.
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 02 червня 2017 року у справі № 580/2422/15-ц, яке набрало законної сили, встановлено, що батько ОСОБА_3 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто до смерті своєї матері ОСОБА_5, а тому у ОСОБА_3 відповідно до положень статті 1266 ЦК України виникло право на спадкування частки спадщини, яка б належала за законом її батьку, якби він був живий на час відкриття спадщини після смерті його матері ОСОБА_5 ОСОБА_3 на час смерті баби ОСОБА_5 була повнолітньою та з нею не проживала. Заяву в установлений законом строк про прийняття спадщини після її смерті нотаріусу не подала, що підтверджено інформацією нотаріальної контори про відсутність спадкової справа після померлої ОСОБА_5 .