Постанова
Іменем України
23 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 754/2835/14-ц
провадження № 61-33088св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 08 червня 2017 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Болотова Є. В., Поліщук Н. В.у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 04 вересня 2007 року був укладений кредитний договір. згідно з яким банк надав позичальнику грошові кошти в розмірі 80 000 доларів США зі сплатою 10,5 % річних, а ОСОБА_1 відповідно до умов договору зобов`язується повертати наданий кредит у повному обсязі відповідно за графіком повернення кредиту до 04 вересня 2028 року.
Також 04 вересня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно з яким поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором.
Свої зобов`язання банк виконав належним чином, однак ОСОБА_1 не були виконані зобов`язання, встановлені кредитним договором, внаслідок чого в останньої виникла кредитна заборгованість, яка станом на 09 січня 2014 року склала 981 615,13 гривень. Оскільки ПАТ "Дельта Банк" набув право вимоги за договором купівлі-продажу прав вимоги від 08 грудня 2011 року, який було укладено між ними та Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), позивач просив суд стягнути вказану заборгованість на свою користь.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 січня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено факту передачі права вимоги, розрахунок заборгованості проведено лише з 19 грудня 2011 року, а також відсутні первинні документи щодо видачі кредиту, та не дотримано умов договору про дострокове стягнення заборгованості.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 26 травня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про задоволення позову. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість в сумі 981 615,13 грн та судовий збір.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2016 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 26 травня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції скасовуючи рішення апеляційної інстанції та повертаючи справу на новий апеляційний розгляд виходив з того, що у разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором, передбачений частиною 4 статті 559 ЦК України строк пред`явлення вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 08 червня 2017 року апеляційну скаргу представника ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 січня 2016 року скасовано та постановлено нове, за яким: позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором всього в сумі 981 615,13 гривень, з яких: сума заборгованості за кредитом - 632 283,23 грн, сума заборгованості за відсотками - 349 331,91 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 подав касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду міста Києвавід 08 червня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення Деснянського районного суду міста Києва.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що банком було пропущено строки позовної давності, адже з огляду на те, що 03 листопада 2010 року на адресу ОСОБА_1 ПАТ "УкрСиббанк" в порядку пункту 11 договору про надання споживчого кредиту від 04 вересня 2007 року № 11207689000 було направлено вимогу про здійснення погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, при цьому, повідомлялося про те, що у випадку не усунення порушень на 32 день з дня отримання цієї вимоги, ПАТ "УкрСиббанк" вимагає виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитними договором, а саме сплатити на користь банку заборгованість по поверненню суми кредиту в повному обсязі, сплаті нарахованих відсотків, що разом становить 99 450,95 доларів США.
На переконання представника заявника строк позовної давності розпочався 06 грудня 2010 року, сплив 06 грудня 2013 року, а звернення позивача з позовом мало місце лише 07 лютого 2014 року, таким чином він пропущений, внесення у липні 2015 року грошових коштів було здійснено поза межами строку позовної давності, а тому вказана обставина є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Представник заявника вказував у поданій касаційній скарзі також те, що позивачем не було доведено факту набуття у ПАТ "Дельта Банк" прав вимоги за договором поруки.
Доводом касаційної скарги також є те, що ОСОБА_2 під час підписання договору поруки, доповнень до договору про надання споживчого кредиту не підписувала, цими доповненнями було внесено зміни, за якими обсяг відповідальності поручителя збільшився, а укладення цих додаткових угод в один день із кредитними договором та договором поруки не свідчить про обізнаність поручителя з їх умовами.
ОСОБА_2 судове рішення в касаційному порядку не оскаржила.
Узагальнені доводи заперечення на касаційну скаргу
У вересні 2017 року ПАТ "Дельта Банк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , у яких просило зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду міста Києва від 08 червня 2017 року залишити без змін. Зазначає, що підстав для задоволення касаційної скарги немає, доводи касаційної скарги не містять жодних обґрунтованих тверджень, які б вказували на хибність висновків суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 серпня 2017 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Деснянського районного суду міста Києва.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
31 травня 2018 року справу № 754/2835/14-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судами встановлено, що між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 04 вересня 2007 року було укладено кредитний договір за умовами якого позичальнику надано кредит в сумі 80 000 доларів США на строк до 04 вересня 2028 року.
Також 04 вересня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором.
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, який був нотаріально посвідчений. У додатку до договору зазначено про кредитний договір, укладений 04 вересня 2007 року з ОСОБА_1
06 листопада 2012 року ОСОБА_1 зверталася до позивача із заявою про реструктуризацію наявної заборгованості, укладення нового кредитного договору на тих самих умовах.
Пунктом 12.1 договору про надання споживчого кредиту від 04 вересня 2009 року сторони визначили, що відповідно до статей 525, 611 ЦК України у випадку настання обставин визначених у п.п.2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 8.4, 10.2. 10.14, цього договору та направлення банком на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом тридцяти одного календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, вважати термін повернення кредиту таким що настав на тридцять другий календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.
При цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення банку чи у разі отримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом сорока календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким що настав на сорок перший календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку. Зазначене у п. 12.1. договору повідомлення (вимога) банку направляється листом (цінний з описом та повідомленням про кручення) або доставляється кур`єром на адресу позичальника, що вказана у розділі 13 цього договору.
23 січня 2014 року позичальнику та поручителю було направлено поштою (рекомендованим листом) вимогу про погашення наявної заборгованості по кредитному договору та зазначено про право нового кредитора вимагати дострокового погашення всієї суми заборгованості з дотриманням умови, зазначеної в п. 12.1 договору про надання споживчого кредиту.
18 лютого 2014 року позивач звернувся до суду з позовом.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.