Постанова
Іменем України
04 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 490/2115/17
провадження № 61-36140св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач-1 - Миколаївська міська рада,
представники відповідача-1: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
відповідач-2 - комунальне підприємство "Миколаївкомунтранс",
представники відповідача-2 - Мостовик Олександра Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва у складі судді Гуденко О. А. від 25 квітня 2017 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області у складі колегії суддів: Серебрякової Т. В., Лисенка П. П., Самчишиної Н. В. від 03 липня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради, комунального підприємства "Миколаївкомунтранс" (далі - КП "Миколаївкомунтранс") про визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення та поновлення на роботі.
Позовна заява мотивована тим, що 10 липня 2013 року між ним та Миколаївською міською радою був укладений контракт, відповідно до якого він був найнятий на посаду керівника КП "Миколаївкомунтранс" на термін з 10 липня по 31 грудня 2013 року. В подальшому, додатковими угодами сторони неодноразово продовжували строк дії обумовленого контракту та в останнє додатковою угодою від 19 листопада 2015 року строк дії контракту було продовжено до 01 січня 2019 року.
З 24 січня по 06 лютого 2017 року включно він перебував на лікарняному та з 07 лютого 2017 року повинен був приступити до роботи, але в цей день отримав поштою розпорядження №12рк Миколаївського міського голови від 23 січня 2017 року, яким було достроково припинено дію його трудового контракту та звільнено його з посади керівника КП "Миколаївкомунтранс" з 23 січня 2017 року відповідно до пунктів 25, 26 контракту у зв`язку з невиконанням положень пункту 7 контракту.
Позивач вважає звільнення з роботи незаконним, оскільки будь-яких порушень умов контракту, що давали відповідачу підстави для його звільнення з роботи, він не допускав. Більше того, за час його роботи керівником КП "Миколаївкомунтранс" останнє стало прибутковим підприємством.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить визнати незаконним та скасувати розпорядження №12рк Миколаївського міського голови від 23 січня 2017 року, яким достроково припинено з ним дію трудового контракту та поновити його на посаді керівника КП "Миколаївкомунтранс" з 23 січня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження № 12рк від 23 січня 2017 року Миколаївського міського голови.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді керівника (директора) КП "Миколаївкомунтранс".
Стягнуто з КП "Миколаївкомунтранс" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 39 676,18 грн без врахування необхідних податків та зборів. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 14 540,02 грн. допущено до негайного виконання. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачами не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що на час прийняття оспорюваного розпорядження Миколаївської міської ради про звільнення позивача останнім були допущені порушення пункту 7 контракту; не зазначено конкретну підставу звільнення, передбачену пунктом 26 контракту, тому вказане розпорядження підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на посаді керівника КП "Миколаївкомунтранс" та стягнення з відповідача КП "Миколаївкомунтранс" на користь позивача 39 676,18 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Миколаївької області від 03 липня 2017 року апеляційну скаргу Миколаївської міської ради задоволено частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2017 року змінено, виключено з мотивувальної та резолютивної частин висновки суду щодо стягнення з КП "Миколаївкомунтранс" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 39 676,18 грн та стягнення на користь держави судового збору в розмірі 396,76 грн і в частині допущення до негайного виконання рішення суду щодо стягнення середнього заробітку за один місяць.
У решті рішення суду залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції щодо незаконності розпорядження №12рк Миколаївського міського голови від 23 січня 2017 року та звільнення позивача з посади керівника КП "Миколаївкомунтранс" відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги в цій частині не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Змінюючи мотивувальну та резолютивні частини судового рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та вирішив вимогу щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яку позивач не заявляв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року Миколаївська міська рада подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не зʼясували всіх фактичних обставин справи; не врахували, що при виданні розпорядження про дострокове розірвання контракту та звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України головою міської ради не порушені вимоги трудового законодавства, оскільки відповідачами доведено порушення позивачем законодавства і обовʼязків, покладених на нього контрактом, а саме, ним не було забезпечено керівництво підприємством на належному рівні; не організовано виробничо-господарську та іншу діяльність, передбачену статутом та контрактом; не забезпечено ефективне використання комунального майна; отримано директором неузгоджених з міським головою надбавок, внаслідок чого для підприємства настали негативні наслідки; не погоджено з органом управління комунальним майном передачу в оренду (суборенду) автотранспортних засобів. Вказані обставини встановлені відповідними актами перевірок, яким суд не надав належної оцінки, та є порушенням пункту 7 контракту, що свідчить про законність звільнення позивача з посади керівника КП "Миколаївкомунтранс".
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 490/2115/17 з Центрального районного суду м. Миколаєва.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року у задоволенні клопотання Миколаївської міської ради про зупинення виконання рішення апеляційного суду Миколаївської області від 03 липня 2017 року відмовлено.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Указана справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 10 липня 2013 року між Миколаївською міською радою та ОСОБА_1 укладено контракт, відповідно до якого останній був найнятий на посаду керівника КП "Миколаївкомунтранс" на термін з 10 липня по 31 грудня 2013 року.
В подальшому, додатковими угодами сторони неодноразово продовжували строк дії обумовленого контракту та в останнє додатковою угодою від 19 листопада 2015 року строк дії контракту було продовжено до 01 січня 2019 року.