Постанова
Іменем України
04 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 367/2733/15-ц
провадження № 61-8647св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Ірпінська міська рада Київської області, виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В. від 04 квітня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ірпінської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання незаконними та скасування рішень.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 24 лютого 2015 року виділено ОСОБА_2 в окреме домоволодіння частину житлового будинку під літ. "А" на АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 0,0403 га, а саме: частину приміщення № 2-4 площею 28,3 кв.м., приміщення № 2-5 площею 5,8 кв.м. загальною площею 34,1 кв.м., та присвоєно виділеній частині житлового будинку та земельній ділянці нового адресного номеру АДРЕСА_1 . Рішенням Ірпінської міської ради Київської області від 25 лютого 2015 року надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0403 га в натурі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за вказаною адресою.
ОСОБА_1 вказувала, що зазначені рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області та Ірпінської міської ради Київської області є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки при їх винесенні не було враховано вимог закону щодо неможливості виділення частки з недобудованого житлового будинку, який не введений в експлуатацію, та присвоєння йому нової адреси як новоствореному об`єкту нерухомого майна. Також зазначала, що між співвласниками не узгоджені межі земельної ділянки, у зв`язку із чим неможливо надати ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки. При винесенні оспорюваних рішень відповідачами були порушені її права, як співвласника нерухомого майна.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконними та скасувати рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 24 лютого 2015 року та рішення Ірпінської міської ради Київської області від 25 лютого 2015 року.
Судові рішення, ухвалені у справі
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2015 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 24 лютого 2015 року № 54/14, яким було виділено ОСОБА_2 в окреме домоволодіння частину житлового будинку літ. "А", розташованого на АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0403 га, а саме: частину приміщення № 2-4 площею 28,3 кв.м, приміщення № 2-5 площею 5,8 кв.м., загальною площею 34,1 кв.м., та присвоєння виділеній частині житлового будинку та земельній ділянці площею 0,0403 га нового адресного номеру АДРЕСА_2, іншу частину будинку загальною площею 141,9 кв.м з відповідними будівлями і спорудами розташовану на АДРЕСА_1 при обліку слід вважати цілим домоволодінням за старою адресою. У задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Ірпінської міської ради Київської області від 25 лютого 2015 року № 4776-67-6 про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0403 га в натурі ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що виділ в натурі частки в будинку АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, не здійснювався, та на теперішній час його право на цю частку не припинено, тому рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 24 лютого 2015 року не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 28 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, а також зазначив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проведено поділ незакінченої будівництвом частини будинку, однак питання про визнання права власності на новостворене нерухоме майно та припинення права спільної часткової власності вказаних осіб на належні їм частки в нерухомому майні - житловому будинку АДРЕСА_1, не вирішувалось. Будівництво частини вказаного житлового будинку незавершене, новостворене нерухоме майно не введено в експлуатацію, а отже перебудована частина будинку на теперішній час не набула юридичного статусу житлового будинку, не є об`єктом права власності та не може бути предметом поділу чи виділу.
Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Київської області від 28 квітня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 24 лютого 2015 року № 54/14 скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 28 квітня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Ірпінської міської ради Київської області від 25 лютого 2015 року № 4776-67-6 залишено без змін.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2015 року в частині визнання незаконним та скасування рішення № 54/14 від 24 лютого 2015 року виконавчого комітету Ірпінської міської ради - скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні цих позовних вимог.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не навів доводів щодо порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи інтересу, яке б підлягало відновленню у спосіб шляхом скасування рішення № 54/14 виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 24 лютого 2015 року.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року, у якій остання посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не погоджується з висновком апеляційного суду в тій частині, що нею не доведено порушень її прав, які б підлягали відновленню за рахунок скасування рішення виконавчого комітету про виділення третій особі окремої частини будинку в окреме домоволодіння. Під час розгляду справи, вона наголошувала, що наявність такого рішення унеможливлює для неї можливість закінчити самостійно будівництво будинку, оскільки за адресою по АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 залишається право власності на 9/20 частин будинку, яке по теперішній час не скасоване і він добровільно від такого права не відмовляється. Позивач вважає, що використовуючи рішення апеляційного суду Київської області від 21 листопада 2013 року вони, за умови відсутності рішення виконкому про виділення в окреме будинковолодіння, повинні були вдвох закінчити це будівництво, а вже потім приймати рішення про виділення в окреме будинковолодіння будь кому з них.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У червні 2019 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якій заявник указує на те, що оскаржувана постанова відповідає вимогам матеріального та процесуального права, підстав для її скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 367/2733/15-ц з Ірпінського міського суду Київської області.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 20 грудня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповіднл до договору дарування від 20 грудня 2003 року отримали в дар від ОСОБА_4 в рівних частинах кожний 9/20 частин житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель жилою площею 73,4 кв.м., загальною площею 135,2 кв.м., що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Договір зареєстровано Ірпінським бюро технічної інвентаризації 10 січня 2004 року, за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 9/40 частин вказаного будинку за кожним. Власником 11/20 частин будинку є ОСОБА_3 .
Згідно із даними архівного витягу з рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 25 листопада 2003 року ОСОБА_4 дозволено замість приміщень № 2-2 площею 10,9 кв.м., І площею 3,8 кв.м., виконати добудову розміром 6,70 кв.м. на 10,70 кв.м., де обладнати в приміщення № 2-6 площею 7,4 кв.м., ванну кімнату, в добудові обладнати кухню-столову, прихожу загальною площею 48 кв.м., передпокій № 2-5 переобладнати під житлову кімнату, розширивши її за рахунок приміщення № 2-4 площею 6,5 кв.м. до площі 13,2 кв.м., житлова площа по квартирі № 2 після реконструкції та добудови становитиме 29,8 кв.м., загальна площа 85,2 кв.м.
Рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 29 березня 2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надано дозвіл на будівництво сараю, бані, літньої кухні, а також дозволено переобладнати житлову кімнату № 2-1 площею 16,6 кв.м. під гараж з розширенням за рахунок добудови площею 2,50 кв.м. на 4,60 кв.м. Зобов`язано підсилити суміжну перегородку з квартирою АДРЕСА_3 матеріалами, які забезпечують нормативні вимоги щодо теплотехнічних та акустичних характеристик. Також зобов`язано внести зміни в поверховий план домоволодіння через Ірпінське бюро технічної інвентаризації.