Постанова
Іменем України
23 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 646/8848/15-ц
провадження № 61-28104св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну
скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 27 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Колтунової А. І., Кругової С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 19 липня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 укладений кредитний договір
№ HAH2GA00000027, за умовами якого банк надав позичальнику кредит
у розмірі 90 000,00 доларів США на строк до 18 липня 2017 року,
а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у строки та в порядку, встановлені договором. Згідно з умовами договору погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами, які складаються з оплати заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та інших витрат за договором.
ОСОБА_2 своїх кредитних зобов`язань станом на 21 травня 2015 року
не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 173 858,61 доларів США, яка складається з: 61 984,89 доларів США - заборгованість за кредитом, 35 109,57 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом, 6 660,00 доларів США - заборгованість за комісією за користування кредитом, 61 813,73 долари США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 12,01 доларів США - штраф (фіксована частина), 8 278,41 доларів США - штраф (процентна складова).
На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за вищевказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 укладений договір поруки.
У зв`язку з порушенням позичальником кредитних зобов`язань банк направив поручителю письмову вимогу про виконання забезпеченого зобов`язання, але ця вимога залишилася без задоволення.
Ураховуючи викладене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 19 липня 2007 року № HAH2GA00000027 у розмірі 173 858,61доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 21 травня 2015 року становить
3 617 997,74 грн.
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк", третя особа - ОСОБА_2, про визнання договору поруки недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що він не укладав жодних договорів поруки з банком, свого підпису не ставив, довіреностей від свого імені на підписання такого договору не надавав. Спірний договір поруки не був спрямований на настання реальних правових наслідків, які в ньому передбачені, оскільки невідома йому особа, яка від його імені підписала цей договір, не мала реальних намірів взяти на себе зобов`язань поручителя за кредитним договором.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір поруки від 19 липня 2007 року № HAH2GA00000027, укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2015 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк", третя
особа - ОСОБА_2, про визнання договору поруки недійсним прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк", третя особа - ОСОБА_1, про визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити перерахунок.
Позовна заява мотивована тим, що 19 липня 2007 року між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладений кредитний договір № HAH2GA00000027, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 90 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення - 18 липня 2017 року.
Зазначає, що заборгованість за вказаним кредитним договором виникла внаслідок скрутного матеріального становища, але він не погоджується
з розрахунком заборгованості, наданим банком, з таких підстав. Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що періодом сплати вважається період з 19 по 24 число кожного місяця, погашення кредиту здійснюється відповідно до графіка погашення кредиту, який затверджено додатком № 1 до договору. У випадку порушення цих строків на 120 днів позичальник зобов`язаний повернути (сплатити) суму кредиту (залишок заборгованості за кредитом), відсотків, винагороди, пені у повному обсязі в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів. Тобто сторони кредитного договору врегулювали у договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов`язання, та визначили умови такого повернення коштів. Вважає, що банк пропустив строк звернення до суду за захистом порушених прав, оскільки згідно з пунктом 7.1 кредитного договору зазначене право виникло у банку ще 01 липня 2012 року, а до суду банк звернувся з позовом лише 20 липня 2015 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Після зміни строку виконання зобов`язання усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення, оскільки за вимогою пункту 7.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі до вказаної дати та всі наступні щомісячні платежі за графіком після 01 липня 2012 року не підлягають виконанню. Крім того, вважав, що банк у порушення вимог цивільного законодавства та умов пунктів 4.1, 2.2.2, 2.2.3 кредитного договору здійснив розрахунок пені не у гривневому еквіваленті, розмір якої є значним у порівнянні з розміром заборгованості за кредитом, що є неприпустимим та порушує засади рівності учасників цивільних правовідносин. Також вважає неправомірним нарахування банком штрафу у розмірі 8 278,41 доларів США, оскільки умовами кредитного договору не передбачено такого виду відповідальності, а сам розрахунок цього штрафу суперечить нормам статті 258 ЦК України.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд визнати неправомірними дії ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо нарахування заборгованості за вищевказаним кредитним договором та зобов`язати ПАТ КБ "ПриватБанк" здійснити перерахунок заборгованості за цим кредитним договором.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2016 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ КБ "ПриватБанк", третя особа - ОСОБА_1, про визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити перерахунок об`єднано в одне провадження з позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 листопада
2016 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 19 липня 2007 року
№ HAH2GA200000027 у розмірі 165 568,19 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21 травня 2015 року становить 3 445 474,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 61 984,89 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21 травня 2015 року становить 1 289 905,60 грн, заборгованість за відсотками - 35 109,57 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21 травня 2015 року становить 730 630,15 грн, заборгованість з комісії - 6 660,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21 травня 2015 року становить 138 594,60 грн, пеня - 61 813,73 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21 травня 2015 року становить 1 286 343,70 грн. У решті позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ "ПриватБанк", третя особа - ОСОБА_1 , про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк", третя особа -ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору поруки відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач належним чином не виконував умов кредитного договору, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає солідарному стягненню з боржника
і поручителя на користь банку, тому позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк"
у частині стягнення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та пеня обґрунтовані та підлягають стягненню. Позовні вимоги банку в частині стягнення штрафу не підлягають задоволенню, оскільки законом
не передбачено можливість нарахування позивачем штрафу за порушення кредитних зобов`язань позичальником у вигляді фіксованої суми. Щодо штрафу, нарахованого банком у відсотках від суми позову, то це також
не відповідає вимогам закону, оскільки нарахована сума штрафу є складовою ціни позову, як і сума заборгованості, тобто сума невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, у відсотках від якої згідно зі
статтею 549 ЦК України і може бути обчислений штраф.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належними та допустимими доказами не довели свої зустрічні позовні вимоги, тому відсутні підстави для їх задоволення. Також відсутні підстави для задоволення заяви представника
ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності до позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк".
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 27 квітня 2017 рокуапеляційні скарги ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2
та ОСОБА_1, задоволено частково. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2016 року змінено в частині суми стягнення. Другий абзац резолютивної частини рішення викладено в такій редакції:"Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором
№ HAH2GA200000027 від 19 липня 2007 року у розмірі 103 754,46 доларів США та 666 249,58 грн, з яких: заборгованість за кредитом -
61 984,89 доларів США, заборгованість за відсотками - 35 109,57 доларів США, заборгованість з комісії -6 660,00 доларів США, заборгованість
з пені - 666 249,58 грн". В іншій частині рішення залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк", оскільки зазначений розрахунок банку в частині нарахування заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією відповідає умовам договору. При цьому суд першої інстанції не перевірив порядок нарахування пені, зокрема при обчисленні пені у доларах (всієї суми) і після переведення цієї суми до еквівалента у гривні суд не звернув уваги на частину третю статті 549 ЦК України відповідно до якої пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, тобто відповідальність за прострочення. При цьому у національній валюті пеня повинна обчислюватись за кожен день прострочення і переводитись у гривню на час прострочення, а не на кінцевий строк нарахування пені, що значно впливає на кінцеву суму у зв`язку зі зміною курсу іноземної валюти. Тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.
Задовольняючи позовні вимоги до поручителя ОСОБА_1, не беручи до уваги висновок почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції правильно виходив з того, що факт укладання оспорюваного договору поруки підтверджено та не спростовано. Крім цього, суд першої інстанції правильно надав оцінку матеріалам кредитної справи, а саме заявці про поруку на кредитний ліміт, підписану ОСОБА_1 .
При цьому порука ОСОБА_1 не є припиненою, оскільки за умовами пункту 12 договору поруки порука припиняється після закінчення п`яти років з дня настання терміну повернення кредиту.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційні скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Судові рішення в частині позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромта зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ КБ "ПриватБанк", третя особа - ОСОБА_1, про визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити перерахунок не оскаржуються, тому в силу вимог статті 400 ЦПК України у касаційному порядку не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 06 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу
№646/8848/15-ц з Червонозаводського районного суду м. Харкова.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
21 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
05 червня 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року вказану справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було належно оцінено висновку судової почеркознавчої експертизи, якою встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у договорі поруки
від 19 липня 2007 року № HAH2GA00000027, укладеному між "ПриватБанком" та ОСОБА_1, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 .
При цьому суди посилалися на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2012 року у справі № 2-742/11 за позовом
ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк", третя особа - ОСОБА_2,
про припинення договору поруки від 19 липня 2009 року, яким у задоволенні позову відмовлено. Вважає, що посилання судів на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2012 року
є не обґрунтованими, оскільки на час розгляду зазначеної справи судова почеркознавча експертиза не проводилася, а він помилково вважав, що заявка про поруку на кредитний ліміт це і є договір поруки.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу учасниками справи не подано.