Постанова
Іменем України
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 308/2291/16-ц
провадження № 61-28715св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя- доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2016 року у складі судді Леміша О. М. та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 27 січня 2017 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Джуги С. Д., Мацунича М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 07 серпня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до її дочки ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. У позовній заяві ОСОБА_2 зазначено наступне: "Поширена неправдива стосовно ОСОБА_2 інформація ОСОБА_3 підтверджується ще й її письмовими заявами в усі правоохоронні органи для того, щоб уникнути відповідальності за свої дійсно шахрайські дії: ОСОБА_3 ніде не працює, а тому з метою "легкого шляху заробляння грошей" виступає в ролі продавця квартири, яку "продає одразу - чи по черзі різним покупцям" - отримуючи від кожного покупця 1 000 доларів США завдатку. Через обумовлений час по давно "відпрацьованій схемі" ОСОБА_3 робить покупця винним у невиконанні вимог попереднього договору - і не повертає завдаток. Тобто, ОСОБА_3 є самою реальною шахрайкою і з цього приводу в судовому засіданні під присягою нададуть свідчення нотаріуси та обмануті продавці".
Захищаючи свою честь, гідність та ділову репутацію, ОСОБА_2 розповсюдила недостовірну інформацію про її дочку як продавця квартири, чим завдала шкоду репутації останньої та унеможливила продаж квартири за ринковою вартістю.
Крім цього, у мережі Інтернет на веб-сайтах щодо нерухомості з`явилися оголошення, які компрометують її та дочку як власників квартири АДРЕСА_1, однак довести причетність ОСОБА_2 до їх написання ОСОБА_1 не може.
З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просила зобов`язати ОСОБА_2 спростувати розповсюджену нею інформацію, яку вона виклала у своїй позовній заяві від 07 серпня 2015 року, таким же чином, яким ця інформація була поширена, та стягнути з ОСОБА_2 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на порушення вимог статей 10, 60 ЦПК України 2004 року ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, а надані докази не підтверджують, що саме ОСОБА_2 розповсюджувала недостовірну інформацію щодо позивача. З урахуванням недоведеності позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 27 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у порушення вимог процесуального законодавства України ОСОБА_1 не довела обставини, на які посилається як на підставу своїх позовних вимог, а тому апеляційний суд погодився із рішенням суду першої інстанції про відмову у позові з цих підстав. Крім цього, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом порушених прав своєї дочки. Належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 наділена повноваженнями представляти інтереси своєї дочки у суді, відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просила скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 27 січня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені нею позовні вимоги.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не є законними та обґрунтованими. Суди не врахували, що ОСОБА_2 розповсюдила щодо ОСОБА_1 недостовірну інформацію про її дочку, яка негативно вплинула на стан її здоров`я, а тому відповідач має відшкодувати моральну шкоду.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У серпні 2017 року ОСОБА_2 подала до суду відзив, у якому просила касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Черняк Ю. В.
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
07 серпня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до її дочки ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. У позовній заяві ОСОБА_2 зазначено наступне: "Поширена неправдива стосовно ОСОБА_2 інформація ОСОБА_3 підтверджується ще й її письмовими заявами в усі правоохоронні органи для того, щоб уникнути відповідальності за свої дійсно шахрайські дії: ОСОБА_3 ніде не працює, а тому з метою "легкого шляху заробляння грошей" виступає в ролі продавця квартири, яку "продає одразу - чи по черзі різним покупцям" - отримуючи від кожного покупця 1 000 доларів США завдатку. Через обумовлений час по давно "відпрацьованій схемі" ОСОБА_3 робить покупця винним у невиконанні вимог попереднього договору - і не повертає завдаток. Тобто, ОСОБА_3 є самою реальною шахрайкою і з цього приводу в судовому засіданні під присягою нададуть свідчення нотаріуси та обмануті продавці".
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права