Постанова
Іменем України
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 302/470/16-ц
провадження № 61-32685св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: Майданська сільська рада Міжгірського району Закарпатської області, ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 19 серпня 2016 року у складі судді Цімботи В. І. та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 12 квітня 2017 рокуу складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Бисаги Т. Ю., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Майданської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, ОСОБА_2 про визнання рішення сільської ради, державного акту на право власності на землю частково недійсними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що він та його дружина є власниками житлового будинку АДРЕСА_1 .
Власником сусіднього житлового будинку по АДРЕСА_2 є ОСОБА_2
Планом забудови земельної ділянки передбачено дорогу загального користування шириною 2 м, що веде і до його будинку, проте через встановлену ОСОБА_2 огорожу ширини цієї дороги не вистачає для проїзду автомобільним і гужовим транспортом до його будинку і земельної ділянки.
Зазначав, що відповідно до Державних будівельних норм 360-92 ширина сільської дороги повинна складати 3,5 м, комісією сільської ради було рекомендовано ОСОБА_2 і ОСОБА_3, як суміжним із дорогою землекористувачам, прибрати з дороги паркани для забезпечення її ширини у 2 м.
Вважав, що ширина дороги у 2 м є недостатньою, для облаштування дороги необхідна загальна площа у 52,2 кв. м, а на його звернення ОСОБА_4 не реагує. Неправомірними діями ОСОБА_2 йому було завдано також моральної шкоди.
Ураховуючи викладене, посилаючись на норми ЗК України щодо добросусідства та захисту права власності на землю, позивач просив суд визнати частково недійсними та частково скасувати: державний акт серії ЯК № 306496 на право власності на землю, виданий 09 серпня 2012 року на ім`я ОСОБА_2, у частині розмірів земельної ділянки, кадастровий номер 2122483301:01:006:0013, що межує з дорогою загального користування по межі Е-А, зазначеній у державному акті, довжиною 34 м 84 см, зменшивши, відповідно, межі А-Б і Д-Е на 1,5 м, сумарною площею 52,26 кв. м від загальної площі земельної ділянки для забезпечення встановлення проїзду (дороги) загального користування нормативною шириною 3,5 м; рішення 11-ї сесії 6-го скликання Майданської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 06 березня 2012 року № 2 у частині розмірів земельної ділянки за затвердженим проектом землеустрою та передачі у власність загальною площею 0,15 га ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку у с. Майдан Міжгірського району Закарпатської області біля житлового АДРЕСА_2 ; зобов`язати Майданську сільську раду Міжгірського району Закарпатської області прийняти у встановленому порядку рішення про визначення дороги загального користування (проїзду) нормативною шириною 3,5 м та внести відповідні зміни до рішення 11-ї сесії 6-го скликання Майданської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 06 березня 2012 № 2 у частині розмірів земельної ділянки, що передається у власність, з урахуванням площі 52,26 кв. м, необхідної для облаштування дороги загального користування шириною 3,5 м; стягнути з ОСОБА_2 на його користь 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 19 серпня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено, що при видачі ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності були порушені вимоги закону, а тому підстав для визнання державного акту недійсним немає. Також позивачем не доведено, що спірна дорога до оформлення ОСОБА_2 прав на землю була шириною не менше як 3,5 метри і була передбачена в планах забудови як землі загального користування, є в планах забудови села. Крім того, користувачами чи власниками земельних ділянок, між якими проходить спірна ділянка дороги не є тільки ОСОБА_2, а й ОСОБА_5 .
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 12 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що суд не вправі втручатися в компетенцію органів місцевого самоврядування, які здійснюють власні або делеговані повноваження, а вирішення питання про статус спірної дороги (пішохідна чи проїзна) належить до компетенції сільської ради. Також суд зазначив, що позивач обрав неналежний спосіб захисту права та не визначився з колом осіб, які мають бути відповідачами у цій справі, оскільки власниками земельних ділянок, через які проходить спірна дорога, крім ОСОБА_2, є й інші особи, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості усунути зазначені порушення на стадії апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 302/470/16-ц з Міжгірського районного суду Закарпатської області.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ширина дороги у 2 м, визначена у державному акті ОСОБА_2, не забезпечує нормального проїзду до належного йому житлового будинку, а відсутність під?їзду до його земельної ділянки порушує його права, визначені статтею 90 ЗК України та статтею 375 ЦК України щодо здійснення прав власності на земельну ділянку. Крім того, він з дружиною є особами похилого віку, а їх дочка є інвалідом першої групи з дитинства, тому використання земельних ділянок без нормального заїзду до них є для них вкрай важким, оскільки всі сільськогосподарські та інші роботи (завезення добрива, вивезення врожаю, тощо) доводиться робити вручну у зв?язку з неможливістю використання транспорту.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Державним актом серії ІІ-ЗК № 009713 на право приватної власності на землю, виданим 27 березня 2003 року на підставі рішення 16-ї сесії 23-го скликання Майданської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 10 лютого 1997 року, посвідчено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,50 га, розташовану на території Майданської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, призначену для ведення особистого селянського господарства. Встановлено, що зазначена в акті загальна площа земельної ділянки складається з площ п`яти окремих ділянок. ОСОБА_1, його дружина - ОСОБА_6 та інші члени сім`ї проживають у будинку АДРЕСА_1 (а.с. 8, 14, 34).
Рішенням 11-ї сесії 6-го скликання Майданської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 06 березня 2012 року № 2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2, площею 0,15 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку у с. Майдан Міжгірського району Закарпатської області біля житлового АДРЕСА_2 (а.с. 6).
На підставі зазначеного рішення сільської ради ОСОБА_2 . 01 серпня 2012 року видано державний акт серії ЯК № 306496 на право приватної власності на землю на земельну ділянку площею 0,15 га, розташованої по АДРЕСА_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер ділянки 2122483301:01:006:0013 (а.с. 31).
З опису меж належної ОСОБА_2 земельної ділянки вбачається, що по лініях А-Б і Д- Е (по обидва боки ділянки) вона межує із землями ОСОБА_1, по лінії Е-А межує із землями загального користування, по лінії Б-В із землями ОСОБА_8, по лінії В-Г із землями загального користування (під`їзна дорога до ділянки ОСОБА_2 ), по лінії Г-Д із землями ОСОБА_8 Загальна довжина меж становить: по лінії Е-А - 34,83 м, по лінії А-Б - 37,70 м, по лінії Д-Е - 41,42 м. Ці обставини відображені і в плані забудови земельної ділянки ОСОБА_2, схемі з проекту землеустрою, де, крім іншого, відображена пішохідна дорога шириною 2 м, що знаходиться за межею земельної ділянки ОСОБА_2 (загальна довжина меж по лінії Е-А - 34,84 м, по лінії А-Б - 37,70 м, по лінії Д-Е - 41,42 м), яка проходить по відображеній в державному акті лінії Е- А, при цьому, з протилежного боку пішохідної дороги у плані забудови зафіксовано розташування земель ОСОБА_10 (а.с. 42, 43).