Постанова
Іменем України
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 320/2852/17-ц
провадження № 61-32696св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 червня 2017 року у складі судді Купаської Н. М. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 07 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Маловічко С. В.. Гончар М. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про визнання правовідносин припиненими.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 вересня 2006 року між ним та закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено кредитний договір № DNH4KP96750674, відповідно до якого він отримав кредит у розмірі 2 013 грн 70 коп. з кінцевим терміном повернення 19 вересня 2007 року.
Вказував, що у нього виникли труднощі щодо повернення кредиту, а тому станом на 22 грудня 2008 року утворилась заборгованість у розмірі 5 510 грн 20 коп.
Зазначав, що на підставі судового наказу з нього було стягнуто вказану заборгованість та направлено до державної виконавчої служби судовий наказ на виконання.
Заборгованість по кредитному договору ним було погашено 12 червня 2009 року.
Разом із тим, до нього надходили листи та смс-повідомлення з банку щодо наявної у нього заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи те, що у червні 2009 року він погасив заборгованість, яка вказана у судовому наказі, просив суд визнати правовідносини, які випливають з кредитного договору від 19 вересня 2006 року, припиненими.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 07 вересня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що кредитні зобов`язання ОСОБА_1 не припинились, оскільки він має заборгованість зі сплати процентів та неустойки, нарахованих за період після видачі судового наказу і до виконання позичальником судового рішення.
У вказаних судових рішеннях суди попередніх інстанцій врахували правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року № 6-2631цс15.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати правовідносини за вищевказаним кредитним договором припиненими.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до Розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 06 червня 2019 року № 613/0/226-19 та Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у звʼязку з наявними труднощами щодо виконання зобовʼязань за вищевказаним кредитним договором банк звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з нього утвореної станом на 22 грудня 2008 року заборгованості у розмірі 5 510 грн 20 коп. На підставі судового наказу від 29 січня 2009 року № 2-н-86 з нього на користь банку стягнуто заборгованість у розмірі 5 510 грн 20 коп.
Відповідно до вказаного судового наказу постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження від 05 серпня 2009 року № 14093335). Зазначає, що вказане виконавче провадження було завершено, оскільки ним ще в червні 2009 року, тобто до предʼявлення судового наказу до виконання у добровільному порядку сплачено наявний у нього борг перед банком у розмірі 5 510 грн 20 коп.
Таким чином, вважає, що ним зобовʼязання виконано повністю і воно є вичерпаним.
Разом із тим, йому почали надходити смс-повідомлення, листи від банку про наявну заборгованість за кредитом. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили із того, що банком можуть нараховуватись проценти та неустойка в період з моменту ухвалення судового рішення і до фактичної сплати.
Проте, судами не було враховано такої позиції як фактичне виконання зобовʼязання, а також неможливість нарахування відсотків з моменту закінчення строку договору.
Посилається на правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року № 6-118цс16.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу, поданому у лютому 2018 року, ПАТ КБ "ПриватБанк" зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для їх скасування.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 вересня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNH4КР96750674, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 2 013 грн 70 коп. зі сплатою 2,09 % на місяць, строком - 19 вересня 2007 року.
У зв`язку з виникненням заборгованості позичальника зі сплати кредиту банком була подана заява про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості, яка станом на 15 грудня 2008 року становила 5 510 грн 20 коп. та складалася із заборгованості по кредиту - 1698,21 грн, заборгованості по процентах за користування кредитом - 2211 грн 14 коп., пені - 1 100 грн 36 коп., штрафу (фіксована сума) - 250 грн., штрафу процентна складова - 250 грн 49 коп.
Судовим наказом, виданим Мелітопольським міськрайонним судом 29 січня 2009 року, з позивача на користь банку була стягнута вищевказана заборгованість.
Заборгованість в сумі 5 510,20 грн ОСОБА_1 сплачена 12 червня 2009 року та 15 червня 2009 року.
Постановою державного виконавця ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області від 05 серпня 2009 року відкрито виконавче провадження.
Постановою державного виконавця ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області від 19 серпня 2009 року виконавче провадження закінчено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.