Постанова
Іменем України
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 520/8646/15-ц
провадження № 61-41262св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постанову апеляційного суду Одеської області від 12 червня 2018 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 03 жовтня 2008 року між акціонерним комерційно-інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 63 000,00 доларів США на придбання квартири зі сплатою 14,5 % річних за користування кредитними коштами та терміном повернення до 01 жовтня 2021 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 03 жовтня 2008 року між сторонами укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідач передала банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором станом на 13 травня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 56 804,98 доларів США.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просив в рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 03 жовтня 2008 року, а саме: квартиру АДРЕСА_1, шляхом її продажу від імені банку будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, в порядку, встановленому законом, за початковою ціною у розмірі 800 000,00 грн, з можливістю здійснення банком усіх необхідних для продажу предмета іпотеки дій; виселити ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та проживають, із цієї квартири.
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов, у якому просила визнати недійсними договори про надання споживчого кредиту від 03 жовтня 2008 року № № 11400966000 і 11400997000 та договір іпотеки квартири АДРЕСА_1, застосувавши наслідки недійсності правочинів, посилаючись на те, що умови кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на погіршення становища споживача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2017 року в задоволенні позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту від 03 жовтня 2008 року № 11400966000, укладений між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, застосовано наслідки недійсності правочину.
Визнано недійсним договір іпотеки квартири АДРЕСА_1, укладений 03 жовтня 2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І. М., реєстровий номер 790.
Визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту від 03 жовтня 2008 року № 11400997000, укладений між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, та застосовано наслідки недійсності правочину.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк", виходив з їх недоведеності та необґрунтованості.
Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_1, виходив із того, що банком на порушення Закону України "Про захист прав споживачів" не надано позичальнику у письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Одеської області від 12 червня 2018 року рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "УкрСиббанк" за договором про надання споживчого кредиту станом на 13 травня 2015 року в розмірі 56 804,98 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 03 жовтня 2008 року, за реєстровим номером 790, а саме: квартиру АДРЕСА_1, шляхом її продажу ПАТ "УкраСиббанк" від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, в порядку, встановленому законом, за початковою ціною у розмірі 800 000,00 грн, із можливістю здійснення банком усіх необхідних для продажу предмета іпотеки дій.
У задоволенні позову ПАТ "УкраСиббанк" до ОСОБА_1 про виселення відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання договорів недійсними відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 4019,40 грн витрат, понесених на сплату судового збору.
Зупинено виконання рішення на час дії Закону України "Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Встановивши, що позичальником порушено умови кредитного договору, внаслідок чого виник борг, апеляційний суд звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу ПАТ "УкраСиббанк" від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог банку про виселення, апеляційний суд виходив із того, що загальна площа іпотечної квартири не перевищує 140 кв. м, використовується відповідачем як постійне місце для проживання, іншого нерухомого майна відповідач не має, у зв`язку з чим застосував положення Закону України "Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" та зупинив виконання рішення суду на час дії зазначеного Закону.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив із його необґрунтованості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з постановою апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про виселення та зупинення виконання рішення на час дії Закону України "Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", ПАТ "УкрСиббанк" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в оскаржуваній частині та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог банку.
Постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині вирішення позовних вимог про виселення та зупинення виконання рішення на час дії Закону України "Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", ПАТ "УкрСиббанк", в іншій частині судове рішення не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається (частина перша статті 400 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні вимог банку в частині виселення відповідача з іпотечної квартири одночасно зі зверненням стягнення на неї, порушив вимоги частини четвертої статті 263 ЦПК України, частини другої статті 39, частини першої, другої статті 40 Закону України "Про іпотеку", не мотивував своїх висновків про необхідність застосування до спірних правовідносин статті 109 ЖК УРСР.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання договорів недійсними.
Витребувано з Київського районного суду міста Одеси цивільну справу № 520/8646/15-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року вищезазначену справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 03 жовтня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11400966000, за умовами якого позичальник отримала кошти у розмірі 63 000,00 дол. США, що еквівалентно 306 791,10 грн, для придбання квартири на строк до 01 жовтня 2021 року зі сплатою 14,5 % річних. Розмір ануїтетного платежу встановлений пунктом 1.2.10 кредитного договору та визначений у 900,00 дол. США.
У цей же день між сторонами також укладений договір про надання споживчого кредиту № 11400997000 шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1, за яким банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 1 537,57 грн для сплати страхового платежу.
На забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 на підставі укладеного між сторонами 03 жовтня 2008 року договору іпотеки.
Звертаючись до суду з позовом, ПАТ "УкрСиббанк" посилалось на неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, внаслідок чого станом на 13 травня 2015 року утворився борг у розмірі 56 804,98 дол. США, що еквівалентно 1 172 316,21 грн, який складається з 48 316,68 дол. США, що еквівалентно 997 138,38 грн, - заборгованості за кредитом; 6 535,61 дол. США, що еквівалентно 134 879,04 грн, - заборгованості за відсотками; 885,54 дол. США, що еквівалентно 18 275,40 грн, - пені за несвоєчасне повернення кредиту; 1 067,15 дол. США, що еквівалентно 22 023,38 грн, - пені за несвоєчасне повернення відсотків, у зв`язку з чим просило звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу банком від власного імені цього предмета будь-якій особі-покупцеві на підставі статті 38 Закону.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.