Постанова
Іменем України
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 128/1960/16-ц
провадження № 61-5655св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Пултівецька сільська рада Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 06 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Стадника І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив встановити факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно у вигляді житлового будинку та господарських прибудов, що розташовані на АДРЕСА_1, який належав їй на праві власності.
Посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 52 років померла ОСОБА_3, після смерті якої залишилась спадщина у вигляді вищезазначеного житлового будинку.
Із спадкодавцем він (позивач) спільно та постійно проживав однією сім`єю до смерті, а також на момент відкриття спадщини станом на 23 грудня 1992 року.
Спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_3, окрім нього, є її рідний син ОСОБА_2, проте він спадщину не приймав та на неї не претендує, до нотаріуса з заявою не звертався, дії які були б направлені на її фактичне прийняття, не вчиняв. Інших спадкоємців немає.
Зазначав, що він (позивач) прийняв спадщину шляхом вступу у фактичне володіння та управління спадковим майном, у березні 1993 року зробив поточний ремонт будинку, що належав спадкодавцю на праві власності, а також здійснював догляд за будинком. Із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини не звертався, оскільки вважав достатньою підставою фактичне її прийняття.
Посилаючись на наведені обставини, просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 26 травня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, у вигляді одного цілого житлового будинку та господарських прибудов, розташованих на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно у вигляді одного цілого житлового будинку та господарських прибудов, що розташовані на АДРЕСА_1, і який належав на праві особистої власності ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із доведеності позовних вимог.
Короткий зміст рішення апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 06 вересня 2016 року рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 26 травня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові.
Апеляційний суд виходив із відсутності правових підстав для віднесення ОСОБА_1 до кола спадкоємців після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суд не з`ясував фактичних обставин справи, не надав їм належної правової оцінки, у зв`язку з чим дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.
Крім того, суд не звернув увагу на те, що відповідач визнав позов і не заперечував проти його задоволення.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Пултівецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Витребувано зазначену справу з Вінницького районного суду Вінницької області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 року вищезазначену справу призначено до судового розгляду.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справу № 128/1960/16-ц передано до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з цілого житлового будинку з господарськими прибудовами на АДРЕСА_1, що належав померлій на підставі свідоцтва про право особистої власності від 04 листопада 1993 року № 4.
На час смерті ОСОБА_3 у шлюбі не перебувала.
Згідно довідки від 08 травня 2001 року, виданої виконкомом Пултівецької сільської Жмеринського району Вінницької області, спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є син померлої ОСОБА_2 та пасинок ОСОБА_1 .
Інших спадкоємців не має. Заповіт не вчинявся.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що він фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, оскільки на день її смерті проживав разом зі спадкодавцем в її будинку на АДРЕСА_1, а тому просив на підставі статті 549 ЦК УРСР та статей 328, 392, 1264, 1268 ЦК України встановити факт прийняття ним спадщини та визнати за ним право власності на спадкове майно.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 зазначав, що він є рідним сином ОСОБА_3, на день смерті проживав разом із матір`ю в спірному будинку, вів з нею спільне господарство та, як єдиний спадкоємець першої черги, прийняв спадщину в порядку спадкування за законом, вступивши в управління спадковим майном. ОСОБА_1 взагалі не належить до кола спадкоємців згідно ЦК УРСР (у редакції, чинній на час відкриття спадщини), оскільки є сином чоловіка, з яким його мати деякий час проживала без реєстрації шлюбу.