ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2019 року
Київ
справа №820/4495/18
адміністративне провадження №К/9901/18816/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу №820/4495/18
за позовом ОСОБА_1 до Голови Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест Інни Миколаївни про визнання протиправним та скасування наказу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року (прийняте у складі головуючого судді Панова М.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Кононенко З.О., суддів: Калиновського В.А., Мельнікової Л.В.)
Суть спору
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Голови Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест Інна Миколаївна, в якому уточнивши позовні вимоги, просила суд поновити її на посаді судді в штаті Червонозаводського районного суду міста Харкова, визнавши протиправним та скасувавши наказ голови Червонозаводського районного суду міста Харкова №02-12/80 від 04 травня 2018 року "Про відрахування зі штату ОСОБА_1 ", стягнути середній заробіток (суддівську винагороду) за час вимушеного прогулу.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржуваний наказ винесено всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а дії відповідача є протиправними.
Встановлені судами фактичні обставини справи
3. На підставі Указу Президента України №286/2012 від 24 квітня 2012 року ОСОБА_1 було призначено на посаду судді Червонозаводського районного суду м. Харкова.
3.1. 24 квітня 2018 року Вищою радою правосуддя було прийнято рішення №1254/0/15-18 від 24 квітня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Червонозаводського районного суду м. Харкова на підставі пункту 3 частини 6 статті 126 Конституції України.
3.2. Наказом голови суду №02-12/80 від 04 травня 2018 року ОСОБА_1 відраховано зі штату Червонозаводського районного суду м. Харкова на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 24 квітня 2018 року №1254/0/15-18.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
4.1. Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем не надано доказів скасування або недійсності рішення Вищої ради правосуддя №1254/0/15-18 від 24 квітня 2018 року на момент прийняття відповідачем наказу №02-12/80 від 04 травня 2018 року.
Касаційне оскарження
5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
6. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що оскаржуваний наказ було видано головою суду, незважаючи на отримання її заяви про надання відпустки по догляду за дитиною, чим порушено її трудові гарантії, передбачені статтею 40 Кодексу законів про працю України.
7. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
8. Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року.
8.1 Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року дану справу призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні на 7 листопада 2019 року о 11:30 год. У визначений судом час сторони у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи неявку сторін та положення пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи судом касаційної інстанції здійснюєтся в порядку письмового провадження.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
9. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
10. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
11. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
13. Відповідно до частини 1 статті 80 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів.
14. Статтею 112 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.
14.1 Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду правосуддя".
15. Стаття 115 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначає порядок звільнення судді з посади у разі вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов`язками.
15.1. Так, у вказаній статті визначено, що відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади.
15.2. Факти, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, мають бути встановлені Вищою радою правосуддя (її відповідним органом).
16. Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, серед іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
17. Згідно із частиною першою статті 108 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.
18. Главою 4 розділу II Закону України "Про Вищу раду правосуддя" визначено порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.
19. Відповідно до частини другої статті 50 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
20. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
20.1. Частина друга зазначеної статті визначає, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.