ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2019 року
Київ
справа №464/5038/16-а
адміністративне провадження №К/9901/1749/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 464/5038/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - інспектор роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції України лейтенант поліції Тіцький Іван Богданович про скасування постанови, закриття справи про адміністративне правопорушення
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 04 серпня 2016 року (прийняту у складі головуючого судді Борейка С.В. ) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Гуляка В.В., суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.)
І РУХ СПРАВИ
1. У червні 2016 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції України (надалі також - відповідач, УПП у м. Львові) в якому просив:
- - скасувати постанову серії ПС2 № 907796 у справі про адміністративне правопорушення від 07 червня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до частини першої статі 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосування до нього адміністративного стягнення у розмірі 255 грн. штрафу;
- - закрити справу про адміністративне правопорушення від 07 червня 2016 року щодо позивача, за відсутністю в його діях правопорушення.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що постанову про адміністративне правопорушення від 07 червня 2016 року вважає незаконною, зазначає що Правила дорожнього руху України не порушував, а подвійна суцільна горизонтальна дорожня розмітка була нанесена дорожньою службою лише 09 червня 2016 року.
3. Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 4 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано постанову інспектора роти № 4 батальйону № 2 управління патрульної поліції у м. Львові ДПП Тіцького Івана Богдановича від 7 червня 2016 року серії ПС2 № 907796 у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В решті позовних вимог - відмовлено.
4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог, в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову Сихівського районного суду м. Львова від 4 серпня 2016 року залишено без змін.
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, та рішення суду першої інстанції в частині відмови у закритті справи про адміністративне правопорушення та стягненні витрат на правову допомогу та в цій частині позовні вимоги задовольнити.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 04 серпня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року.
7. 04 січня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. 07 червня 2016 року інспектором роти №4 батальйону №2 УПП у м. Львові ДПП Тіцьким І.Б. винесено постанову серії ПС2 №907796 згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 225 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
9. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 07 липня 2016 року о 12 годині 30 хвилин у м. Львові на перехресті вулиць Сихівська - Зубрівська, керуючи автомобілем, не виконав вимогу подвійної суцільної горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 та здійснив поворот ліворуч з вул. Сихівська на вул. Зубрівська, перетнувши її.
10. Відповідно до постанови позивач порушив пункт 8.5.1 та додатку 2, дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху України.
ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково. Постанову інспектора роти №4 батальйону №2 управління патрульної поліції у м. Львові ДПП Тіцького І.Б. від 07 червня 2016 року серії ПС2 №907796 у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасував. В решті позовних вимог відмовлено.
12. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач вину у вчиненні правопорушення заперечує, вказує що не здійснював правопорушення, яке зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення та пояснює, що подвійна суцільна горизонтальна дорожня розмітка при повороті ліворуч з вул. Сихівська на вул. Зубрівська у м. Львові була відсутня 07 червня 2016 року. Розмітка з`явилася лише 09 червня 2016 року, що підтверджено доказами у справі, відтак належні докази в розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які б містили дані, що заперечували б згадані твердження позивача та інспектором у оскаржуваній постанові такі не спростовано.
13. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі положень статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також позивачу відмовлено у задоволенні вимог щодо стягнення судових витрат на правову допомогу оскільки не надано належних доказів, що підтверджують такі витрати, а квитанція про розмір гонорару адвокату не відповідає фактичним затратам.
14. Суд апеляційної інстанції скасував постанову суду першої інстанції в частині про задоволення позовної вимоги про скасування постанови інспектора роти № 4 батальйону № 2 патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Тіцького І.Б. від 07 червня 2016 року серії ПС2 № 907796 у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та в цій частині прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовної вимоги про скасування постанови серії ПС2 № 907796 в справі про адміністративне правопорушення від 07 червня 2016 року. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
15. Суд апеляційної інстанції вказав, що враховуючи докази, що наявні у матеріалах справи, а саме: план-схема організації дорожнього руху на перехресті вулиць Сихівська - Зубрівська, та фотографій дорожнього полотна на перехресті вказаних вулиць станом на 07 червня 2016 року, доводи позивача про те, що подвійна суцільна горизонтальна дорожня розмітка станом на 07 червня 2016 року не існувала і таку дорожню розмітку було погано видно є необґрунтованими.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що довів належними доказами відсутність розмітки в деяких ділянках дорожнього полотна, також вказав на допит свідка у суді першої інстанції, який підтвердив, що розмітка не давала водіям можливості правильно орієнтуватись на вказаному перехресті вулиць.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
19. Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП), перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.