ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 826/4371/16
адміністративне провадження № К/9901/28017/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/4371/16
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання незаконним наказу №66о/с від 16 лютого 2016 року, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя: Н. Г. Вєкуа) від 31 липня 2017 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія суддів у складі: І. О. Лічевецький, Ю. А. Ісаєнко, В. В. Кузьменко) від 22 серпня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати незаконним наказу № 66о/с від 16 лютого 2016 року;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого Броварського відділу поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 16 лютого 2016 року до моменту фактичного поновлення на публічній службі.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
3. У зв`язку з припиненням повноважень судді Іщука І. О., в провадженні якого перебувала адміністративна справа та не була ним розглянута, справу було повторно розподіллено між суддями.
4. За результатом повторного автоматичного розподілу судових справ, для розгляду справи було визначено суддю Вєкуа Н. Г.
5. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва 11 квітня 2017 року прийнято справу до провадження та призначено до судового розгляду у судовому засіданні.
6. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2017 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року, позовну заяву залишено без розгляду, оскільки позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин.
7. 09 жовтня 2019 року не погоджуючись з рішеннями суддів попередніх інстанцій, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2017 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року, та справу направити до суду першої інстанції на продовження розгляду.
8. Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року визнано поважними причини та поновлено строк на касаційне оскарження; відкрито провадження за касаційною скаргою позивача та встановлено десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
9. 28 жовтня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
10. Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі частини третьої статті 128, пункту 4 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій, далі - КАС України), суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, однак в судові засідання 15 червня 2017 року та 27 липня 2017 року не з`явився, причини неявки суду не повідомив.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГ
12. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
13. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що ще 11 серпня 2016 року відбулось судове засідання, на якому позивач та відповідач надавали пояснення суду. Після надання слова сторонам, суд, як зрозумів позивач вийшов до нарадчої кімнати. Проте, на протязі довготривалого строку, позивач ніяких повідомлень та рішень не отримував, та 30 січня 2018 року змушений був звернутися до суду з клопотанням про надання інформації щодо розгляду цього позову та 12 березня 2018 року отримавши лист-відповідь, в якому зазначено про те, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2017 року позов залишено без розгляду. З огляду на викладене, скаржник вважає, що суд не мав права приймати дане рішення, оскільки ніяких повісток, повідомлень про явку для розгляду позову по суті він не отримував, про час та дату слухання справи проінформований не був. При цьому, скаржник зауважує, що місце проживання на час розгляду справи судом першої інстанції, а також на час прийняття рішення 31 липня 2017 року він не змінював. Адресу проживання позивач змінив тільки 25 вересня 2017 року, тобто набагато пізніше після прийняття рішення судом першої інстанції.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, у відповідності до вимог частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
15. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, тут і надалі - у редакції Закону №2453-VI), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
16. У відповідності до частини другої статті 122 КАС України судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження.
17. Згідно із вимогами частини третьої статті 128 КАС України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.