ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2019 року
Київ
справа №524/9162/16-а
адміністративне провадження №К/9901/23160/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 квітня 2017 року (у складі головуючого судді Кривич Ж.О.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді Жигилія С.П., суддів: Перцової Т.С., Дюкарєвої С.В.)
у справі № 524/9162/16
за позовом ОСОБА_1
до інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Дерев`янка Олега Миколайовича,
третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України,
про скасування рішення.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Дерев`янка Олега Миколайовича (далі - Інспектор ПП), третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Інспектора ПП про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 21 листопада 2016 року серії АР № 178454, згідно з якою на позивача накладено штраф у розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
2. Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, позов задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Інспектора ПП від 21 листопада 2016 року серії АР № 178454 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 255 грн. за порушення пункту 11.13 ПДР України.
5. Згідно з даними вказаної постанови ОСОБА_1 21 листопада 2016 року, керуючи транспортним засобом SKODA OCTAVIA Ambiente, номерний знак НОМЕР_1, у м. Кременчуці по вулиці Соборній, буд. 10/7, здійснив рух по тротуару, чим порушив пункт 11.13 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність частиною першою статті 122 КУпАП.
6. Також судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до оглянутого в ході судового засідання відеозапису з нагрудної камери поліцейського автомобіль позивача був припаркований на тротуарі біля будівлі закладу швидкого харчування "Варенична № 1" по вул. Соборній, 10/7, в м. Кременчуці. Після чого, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом SKODA OCTAVIA Ambiente у м. Кременчуці по вулиці Соборній, 10/7, здійснив рух по тротуару.
7. Інспектор ПП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснив з дотриманням вимог законодавства, в тому числі відповідач роз`яснив позивачу права, заслухав пояснення останнього.
8. Вважаючи спірну постанову Інспектора ПП від 21 листопада 2016 року серії АР № 178454 протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 всупереч положенням пункту 11.13 ПДР України здійснив рух по тротуару.
10. Водночас, будь-яких доказів того, що позивач здійснив рух тротуаром з метою виконання робіт або обслуговування торговельного чи іншого підприємства матеріали справи не містять.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі наполягає на тому, що рухався тротуаром виключно у межах, необхідних для з`їзду з цього тротуару, де він попередньо здійснив стоянку автомобіля відповідно до приписів пункту 15.10 "в" ПДР України.
12. Вважає, що відеозапис з нагрудної відеокамери Інспектора ПП є недопустимим доказом у цій справі, оскільки про нього не зазначено в оспорюваній постанові.
13. В запереченнях на касаційну скаргу третя особа не погоджується з її доводами, вважає касаційну скаргу необґрунтованою. Натомість вважає законними та обґрунтованими оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та погоджується з мотивами ухвалення цих рішень.
14. Зокрема, управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції наполягає на безпідставності посилання позивача на рух в межах здійснення в`їзду/виїзду з тротуару відповідно до приписів пункту 15.10 "в" ПДР України, оскільки у місці вчинення правопорушення стоянка автомобіля згідно з указаною нормою неможлива через наявність дерев між тротуаром і проїзною частиною вулиці .
15. Водночас, третя особа зазначає про допустимість відеозапису як доказу, оскільки можливість використання працівниками поліції технічних засобів, які забезпечують фото- чи відеозапис, прямо передбачено чинним законодавством. Водночас, затверджений у встановленому порядку бланк постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не містить поля для внесення даних про технічний пристрій, яким здійснювався відеозапис.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
17. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
18. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
19. Приписами пункту 9 частини першої статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" установлено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
20. Відповідно до частини першої статті 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
21. З огляду на викладені положення чинного законодавства колегія суддів вважає необґрунтованим посилання позивача на недопустимість відеозапису з нагрудної камери Інспектора ПП як доказу у цій справі.
22. Водночас, безпідставним є посилання касатора на постанову Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" в обґрунтування необхідності зазначити в оспорюваній у справі постанові джерело доказів вини порушника (відеозапис), оскільки відповідні вимоги стосуються постанов, прийнятих саме судами під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.