ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2019 року
Київ
справа №487/2179/17
адміністративне провадження №К/9901/6150/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді Скрипченка В.О., суддів: Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.)
у справі № 487/2179/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції
про скасування рішення.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП), в якому просив скасувати постанову від 13 квітня 2017 року серії БР №435377 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, та закрити справу за відсутністю у діях позивача складу правопорушення.
2. Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2017 року позов задоволено частково. Постанову від 13 квітня 2017 року серії БР №435377 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 КУпАП скасовано. В іншій частині позову відмовлено.
3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2017 року скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції, залишити постанову суду першої інстанції в силі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13 квітня 2017 року інспектор поліції УПП виніс постанову про адміністративне правопорушення серії БР №435377, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
6. Відповідно до змісту вказаної постанови 13 квітня 2017 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем Тойота Кемрі, здійснив зупинку (стоянку) ближче 30 метрів до посадкових майданчиків для маршрутних транспортних засобів, чим порушив пункт 15.9 "е" ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, за що передбачено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
7. Згідно зі статтею 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови, після чого йому було вручено копію рішення.
8. Відповідно до наявних у справі доказів жодного знаку 5.41.1, 5.41.2 чи будь-якого іншого знаку, який би підтверджував знаходження зупинки саме в тому місці або на відстані 30 метрів не встановлено.
9. Вважаючи зазначену постанову про адміністративне правопорушення від 13 квітня 2017 року серії БР №435377 незаконною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
10. Задовольняючи позов по суті спору, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт скоєння правопорушення, оскільки відповідно до наявного відеозапису відсутні будь-які дорожні знаки, які б підтверджували знаходження зупинки громадського транспорту на місці вчинення правопорушення.
11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, що наявність дорожніх знаків 5.41.1 або 5.41.2 є обов`язковою умовою лише за відсутності посадкового майданчика, наявність якого повністю підтверджується наданим до суду першої інстанції відеозаписом.
12. Водночас, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач, проігнорувавши пункт 15.9 "е" ПДР України, здійснив зупинку свого авто ближче 30 м від посадкового майданчику. Факт скоєння вказаного правопорушення повністю підтверджується наявним відеозаписом.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що пункт 15.9 "е" ПДР України допускає відсутність посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, але ні в якому разі не відсутність дорожніх знаків 5.41.1 або 5.41.2.
14. Таким чином позивач стверджує, що відсутність дорожніх знаків 5.41.1 або 5.41.2 виключає можливість ідентифікувати місце зупинки його автомобіля як зону зупинки маршрутних транспортних засобів, що виключає вчинення ним відповідного адміністративного правопорушення.
15. Також ОСОБА_1 стверджує, що інспектор УПП під час розгляду адміністративної справи та прийняття оспорюваної постанови порушив визначений КУпАП порядок, оскільки не оголосив оспорюване рішення, не заслухав осіб, які беруть участь у справі, не дослідив докази (ст. 279 КУпАП), не надав можливість скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання, докази тощо (ст. 268 КУпАП).
16. У відзиві на касаційну скаргу УПП наполягає на тому, що судом апеляційної інстанції не було допущено порушень норм матеріального та/чи процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
17. Відповідач стверджує, що наявність дорожніх знаків 5.41.1 або 5.41.2 є обов`язковою умовою лише за відсутності посадкового майданчику. Тоді як наявність такого повністю підтверджується наданим до суду першої інстанції відеозаписом.
18. Крім того, УПП спростовує доводи позивача щодо недотримання інспектором процедури розгляду адміністративної справи, оскільки порушнику було повідомлено його права, вручено примірник оспорюваної постанови, а спрощений порядок розгляду відповідної категорії правопорушень виключає необхідність встановлення таких обставин, як особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
20. Спірні правовідносини виникли стосовно наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.
21. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
22. Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
23. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
24. Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
25. За п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
26. Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.