ПОСТАНОВА
Іменем України
06 листопада 2019 року
Київ
справа №758/4971/16-а
провадження №К/9901/34421/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Київській області про скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва прийняту 14 грудня 2016 року у складі головуючого судді - Супрун Г.Б., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду постановлену 26 червня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Кобаля М.І., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,
І. Суть спору
1. У квітні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Київській області (далі також - УДМС України у Київській області, відповідач) в якому просив:
1.1. скасувати рішення УДМС України у Київській області від 08 червня 2015 року, яким на підставі абзацу 3 частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" йому заборонено в`їзд в Україну строком на три роки: з 18 червня 2015 року по 08 червня 2018 року;
1.2. зобов`язати відповідача направити до Державної прикордонної служби України повідомлення про скасування заборони в`їзду в Україну строком на 3 (три) роки до 08 червня 2018 року.
2. В мотивування позову зазначає, що його незаконно видворили з України, він має сім`ю в Україні, місце роботи, сплачує податки, крім того, після прийняття рішення про заборону в`їзду в Україну він неодноразово в`їжджав в Україну, що підтверджується відмітками в паспорті.
2.1. Крім того, він виконав вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області, сплатив штраф згідно вироку суду, тому не може нести подвійну відповідальність за одне і те саме правопорушення.
2.2. Також вважає, що була порушена процедура примусового видворення за межі України згідно статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Подільський районний суд міста Києва постановою від 14 грудня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовив повністю.
4. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачу законно було заборонено в`їзд в Україну строком на 3 (три) роки, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", отже відсутні підстави для задоволення позову.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
5.1. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі позивач наполягає на тому, що одразу після оголошення вироку Бориспільського суду він сплатив присуджену суму штрафу у розмірі 850 гривень, після чого декілька разів в 2014 - 2015 роках перетинав державний кордом України без порушень законодавства. З 31 липня 2015 року отримав посвідку на тимчасове проживання в Україні строком на один рік у зв`язку з возз`єднанням сім`ї. Далі має на меті продовжити своє сімейне життя із дружиною у власній квартирі в м. Харкові, працювати та займатись господарською діяльністю.
5.2. У скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Відповідач заперечення на касаційну скаргу не подавав.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
7. ОСОБА_1 є громадянином Республіки Узбекистан та платником податків як суб`єкт господарювання по спрощеній системі оподаткування, здійснює господарську діяльність в Україні. У квітні 2013 року придбав у власність квартиру в місті Харкові, в тому ж році уклав шлюб з громадянкою України ОСОБА_2
8. Після оформлення шлюбу, 31 липня 2015 року позивач отримав посвідку на тимчасове проживання в Україні терміном до 25 травня 2016 року.
9. Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2014 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України, отримав покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
9.1. Штраф за вироком суду позивачем сплачено.
10. 15 січня 2016 під час чергового перетинання кордону України через пункт пропуску "Плетенівка", інспектором прикордонної служби України Потапенко В.В. було прийнято рішення про відмову позивачу в перетинанні державного кордону України.
10.1. Підставою для відмови в перетинанні державного кордону України стало рішення № 84 від 08 червня 2015 року Управління ДМС України в Київській області про заборону в`їзду в Україну строком на 3 (три) роки (далі по тексту - оскаржуване рішення).
11. Як встановлено в ході оперативно-профілактичних заходів СБЗПТЛ ЛВ в аеропорту "Бориспіль" Головним управлінням МВС України в Київській області встановлено, що 19 червня 2014 року о 12:20 год., під час проходження паспортного контролю в терміналі "Д" на рейс №406 сполученням "Київ-Алма-Ати" у громадянина Республіки Узбекистан - ОСОБА_1 в закордонному паспорті виявлено підроблені відмітки Державної прикордонної служби України.
11.1. Підроблення документів, а саме відмітки в паспорті ОСОБА_1, підтверджується вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2014 року, згідно з яким останній визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України.
12. Листом № 5/288 від 01 квітня 2015 року Управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління МВС України в Київській області запропоновано заборонити громадянину Республіки Узбекистан - ОСОБА_1 в`їзд в Україну строком на 3 (три) роки за скоєння кримінального правопорушення передбаченого частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України.
12.1. На підставі вищезазначеного листа Управлінням ДМС України в Київській області було прийнято рішення № 84 від 08 червня 2015 року про заборону позивачу в`їзду в Україну строком на 3 (три) роки.
13. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що 07 червня 2017 року Головним управлінням ДМС України в Харківській області прийнято рішення про скасування рішення щодо видачі посвідки на тимчасове проживання громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1, на підставі п.п.1 п. 19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
15. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 22 вересня 2011 року № 3773-VІ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі - Закон № 3773-VІ, в редакції чинній на момент спірних правовідносин).
19. Так, частиною першою статті 13 Закону № 3773-VІ встановлено, що в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється:
- в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку;
- якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні;
- якщо при клопотанні про в`їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;
- якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі;
- якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні;
- якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну;
- якщо така особа намагається здійснити в`їзд через контрольні пункти в`їзду - виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд із неї через контрольний пункт в`їзду - виїзду.